Перейти к содержанию
  • записи
    2
  • комментариев
    50
  • просмотров
    1 947

Записи в этом блоге

Андрій Сумчанин

Колись дуже давно я тримав місцевих бджіл, з часом з"явилися бджоли походженням від степової, яку було привезено з-під Тростянця з тоді ще працюючої пасіки по степовій. На початку 2000-х років почав сам купувати маток степової та карпатської бджоли від наших матководів, виводити від них покоління. Перепробував матеріал від різних матководів, згодом визначився на той час і тримав степовку від Єгошина та карпатку від Міська.

У 2012 році взяв на пробу кілька маток карніки ШО від Марії Гембали ліній Гема та Пріма. І одразу через рік вже побачив їх перевагу. З 2013 року почав брати німецький матеріал по карніці, з 2014 року - австрійський. У 2015-16 роках пробував словенську карніку, але вибракував її.

Два повних роки порівнював по всьому переліку ГКО у себе на пасіці групи сімей Карніки, Степової та Карпатки. В 2014 році до середини літа прибрав зі своєї пасіки повністю карпатку, і до кінця літа того ж року вибракував степову, явно побачивши переваги карніки над іншими.

З 2015 року до літа 2017 спробував бакфаст, але і його вибракував, бо не показав він в моїй місцевості результатів, кращих ніж у Карніки, та з 2016 року дивлюсь в роботі кілька ліній Лігустіки.

На даний момент основною породою в мене на пасіці є Карніка. Маю зараз 13 ліній карніки:

 з них 7 австрійські:

- Perner

- Pechhakker

- Heftberger

- Singer 622

- Sklenar H47

- Sklenar G10

- Sklenar A1

та 6 німецьких:

- Peshetz

- Troiseck 1075

- Troiseck 07

- Celle

- VT-Kicrhhain

- VT-Shutte

По більшості з зазначених ліній маю групи дочок ф1 для тестування. Деякі лінії чи штамми вже тримаю по три-чотири роки, як наприклад Пешетц та Тройзек 1075, Пернерська карніка, деякі лінії маю з минулого та цього року, і в планах ще порівняти їх між собою.

Так як пасіка моя стаціонарна, не кочую, то з 2012 року я вже пересвідчиився у цілковиту придатність карніки під мої природні умови та взятки. За п"ять років середній медосбір на рівні 55-61 кг на сім"ю (розмах від 37 до 85 кг по рокам).

Зараз я визначаю Карніку для своєї пасіки як найбільш підходящу та адаптовану під мої медозбірно-погодні умови бджолу. Тому я Карніковод.

P.S Продажем маток не займаюсь, у мене це медо-товарний напрям

Андрій Сумчанин

Бджоли - то моя професія, моє життя, мій бізнес. Займаюся бджолами з 10 років. В роду в мене були пасічники, мій прадід Андрій також був бджолярем все життя.

Бджоли по великому рахунку то і сутність всього мого життя, і моє натхнення, і моя робота, і весь я.

Маю вищу освіту по бджільництву, в 2004 році закінчив Сумський національний аграрний університет, маю диплом магістра по спеціалізації "Бджільництво" з відзнакою (червоний диплом).

Свою пасіку зробив сам своїми руками з нуля. Рік за роком з двох подарованих мені моїм хрещеним вуликів зробив пасіку нині в сотню сімей. Підхід до бджільництва в мене професійний, бо вони мені заробляють гроші та всі матеріальні статки. Пасіка медово-товарного напрямку, додатковий напрям - матководство.

За роки пасічникування виокремив для себе "три кити" бджільництва, на яких воно має базуватися, на маю думку. Це ТЕХНОЛОГІЯ, ВУЛИК ТА ПОРОДА БДЖІЛ. Кожна з цих складових має свою значимість, але вони і взаємозалежні. В подальших записах блогу більш детально поясню яку технологію я застосовую, який тип вулика і яку породу бджіл, чому саме.

Слава Україні! Пасічникам Слава!

×