• записей
    28
  • комментариев
    389
  • просмотров
    3 228

Об этом блоге

Громадська організація мета якої  обєднання  фахівців  матководів , науковці та селекціонерів медоносної бджоли.

ГО АМУ.jpg

Записи в этом блоге

Іван Михайлович

Сьогодні хочу поділитися з моїми колегами приємною новиною. Переглядаючи сайт австрійців я зустрів звіт асоціації ZAC, по результатах тестувань маток за 2016 рік.

Звіт 2016 ZAC.pdf

що мене втішило , це те що я знайшов своїх друзів , а пані Інгрід Шмаранц , з своїми матками займає другу сходинку  в Асоціації . Більше того, матки що ми одержали у 2016 році  є дочками від кращої по медопродуктивності матки № 796356913 .

img035.jpg

як бачите, маємов Україні  матеріал гірської альпійської карніки від титулованої матки . Дуже цікаво буде перевірити дочок від цих маток  в умовах України. Прийшлося трохи скоригувати план на 2017 рік. Мабудь прийдеться доставити ще кілька груп і від цих маток.

На цей час сім"ї не вражають своїм розвитком, в зиму пішли на 5 рамочках, цьогорічна весна , не сприяє доброму розвитку, але перезимували без проблем. Маючи таку інформацію про їх походження хочеться приглянутися до цього матеріалу. Відомо,що ця Асоціація має свою програму покращення популяції, і їх матеріал не споріднений з матеріалом від німців. Хто з карніководів зацікавлений у  тестуванні цього матеріалу, потрібно написати в приват або зателефонувати. Маток можемо запропонувати виключно для створення тестових груп (6-8 шт), без права розповсюдження до завершення тестування. Наголошую, матеріал не випробуваний, тому більше щось сказати не можу , бо не знаю. Я взагалі не планував їх розмножувати, взяв подивитися, а виявилося, що , цілком можливо,  "не дарма си стратив".:IMHO:

Іван Михайлович

17-18 березня 2017 року у м.Гадяч ( Полтавська обл)з ініціативи завідуючої відділом селекції УС бджоли ННЦ ім.Прокоповича  Л.Григорків,  відбулась зустріч  матководів та селекціонерів Української степової бджоли. На зустріч  були запрошені , та прийняли участь у роботі , президент  ОМУ і.М.Доскоч,  вчений - селекціонер  з Чернівецького НАУ Череватов В.Ф., заступник голови СПУ  С.Тереньтьев, матковод-оператор ШО А. Майстерчук  та інші. Протягом двох днів  обговорювалися питання організації  новогоо селекційного процесу українських степових бджіл. Створено групи матководів які    започаткують новий напрямок селекції  української степової бджоли.

Гадяч , 17-18 -03-2017 фото на згадку.JPG

Гадяч , нарада матководів УС.JPG

Гадяч , нарада матководів УС -доповідає В.Ф.Череватов.JPG

Іван Михайлович

ПРЕС-АНОНС

 

Науковці в галузі бджільництва з’їдуться у Львів на найбільшу за останні 20 років Міжнародну конференцію

 

17-18 лютого 2017 року на території комплексу «Бухта Вікінгів», поблизу Львова, відбудеться Міжнародна науково-практична конференція на тему «Селекція європейських бджіл. Теорія та практика».

 

Мета Конференції – перейняти досвід німецьких науковців у галузі селекції та генетики бджіл. Обговорити участь України у міжнародних програмах SmartBees та BeeBreed, унормувати термінологію, обговорити та прийняти концепцію вивчення породного складу  медоносних бджіл України.

Спеціальний гість заходу - професор Каспар Бінефельд – керівник німецького інституту бджільництва (LIB) у Берліні, розробник і керівник програмно-аналітичного комплексу  BeeBreed.

У міжнародній конференції візьмуть участь близько півтори сотні науковців у галузі селекції бджіл. Окрім українців, захід відвідають представники Німеччини, Молдови, Румунії, Білорусі,Польщі. Переймати досвід в українців зголосилася навіть одна представниця Росії.

Організаторами заходу є Громадська Організація «Об'єднання матководів України»  та Чернівецький національний університет.

«Селекція є важливим інструментом покращення бджіл і ми впевнені, що робота в цьому напрямку неодмінно матиме позитивний вплив на господарство України та здоров'я її мешканців», - каже президент Об’єднання матководів України Іван Доскоч.

 

Відкриття відбудеться о 10:00 17 лютого 2017 року у конференц-залі комплексу «Бухта Вікінгів».

#  #  #

BeeBreedце унікальна селекційна програма, розроблена в Німеччині професором К. Бінефельдом. Вона призначена для покращення господарських характеристик медоносних бджіл. Завдяки їй, середня продуктивність бджолиних сімей з системи у Німеччині за 25 років зросла на 70%.

 

Адреса бази відпочинку «Бухта Вікінгів», вул. Лісова, 14, Старе Село, Львівська область

Прес-секретар

Христина Кулінець

 
Іван Михайлович

Сьогодні ми офіційно одержали погодження німецького міністерства сільського госодарства

на право використання системи бібрід, для покращуючої селекції українських бджіл.

AW_Anfrage Ukraine.pdf

переклад

лист Бібрід переклад.docx

перше, що я зробив , переклав для широкого загалу один базовий документ, який необхідно  заповнити для розміщення маток у бібріді

Селекційна книга ( перевод) Доскоч.xls

думаю , матководам буде цікаво познайомитися, інші методичні рекомендації також будуть розміщені тут у блозі, а також на нашому сайті, який  народжується

" в тяжких муках" безгрошів"я. Але сайт буде.

 

Іван Михайлович

 

тут арказано як правильно відібрати сперму у трутня, і як буває коли маніпуляції не зовсім правильні.

Пригодиться початківцям, яких буде досить багато.

Ще тут цікаво:

 

Іван Михайлович

Завершився сезон 2016 року, і одразу розпочався сезон 2017. Багато пасічників ьелефонують, пишуть , цікавляться планами на наступний рік.

Щоб не витрачати часу на телефонні розмови, вирішив ознайомити громаду, кому цікаво, з нашими планами на наступний рік.

Після нашої  поїздки до Німеччини, трохи скоординував свої плани , що стосуються виведення маток у нас на пасіках.

Робота у 2017 році буде побудована наступним чином.  По перше , будуть створені  два облітники у нас в Бродівському районі.

один заводського типу  Скленар ( 47/Н/47, 47/G/10, 47/19/48, 47/9/26), другий карпатського типу  ( Говерла, Подолянка, Рахівська , Галичанка) .

Я вирішив в цьому році попрацювати на одержання промислових маток  медового напрямку.  МАтки не призначені для РЕПРОДУКЦІЇ!  Виключно на використання для медозборів. Маємо групи  пасічників  які виявили бажання випробовувати саме таких маток у Одеській, Миколаївській, Харківській, Кіровоградській, Волинській, Тернопільській, Київській Сумській областях.

Програма випробування та тестування европейських бджіл .

Будуть  виводитися групи дочок від :

- Сінгер 639, Сінгер 622, Сінгер 197  та Сінгер 172 ,

- Скленар 47/G/10 , 47/Н/47, 

- Карніка IMEGO,

- Карніка VT , (маємо кілька перевірених маток з Австрії).

- Карніка з Карінтії (матки від матководів  Мозера, Лампрехта, )

- карніка з Польщі від Лешика Білецкого ( Белка).

Будуть випробовуватися , на медозборах в Миколаївській та Кіровоградській областях.

- Бакфаст  IN 076, PS096, KB 359, KB162  ( матки по 2 шт та їх дочки по 10 шт/  ШО, що на що , покаже весна )

- карніка  Польська ( Альпійка, Алсін, Белка 144, Брнянка, PWJOT, Кортовка,)

- карніка Австія ( 99-110, 99-697, 99-120, 99-146... по 2-3 матки що прибули до нас у 2016 році.

- карніка від Німецьких матководів VT ( матки Тізлера, Шутте, Маха ),

Програми   українська карпатська бджола та українська степова.

Після одержання результатів генетичного дослідження наших бджіл  з Европи, про це було домовлено під час нашого візиту до Німеччини, буде враховано наслідки аналізу і розроблено нову  програму селекційного покращення українських бджіл , з використанням европейського досвіду та програмного забезпечення.

Попередньо можу повідомити , що у 2017 році, буде відібрано з заводських типів українських пасік генетичного резерву, на наше щастя такі ще збережені !,  кращі сім"ї  які надалі будуть  використані як родоначальниці материнські та батьківські . Матеріал буде відбиратися з  Вучківського, Рахівського, Говерлянського, Синевір, також від лінійних груп Захар, Подолянка, Галичанка, також з пасік п.Міська. Українська степова буде відібрано з пасік Егошина , а також пасік  генетичного резерву (Гадяч)   Новоукраїнського, та Сагайдацького типів УС.

По українській степовій. На пасіках членів ОМУ, буде сформовано групи з пасік генетичного резерву УС , що відзначилися найкращими гігієнічними особливостями. З цих груп також будуть відбиратися материнські та батьківські сім"Ї , буде робитися ШО та створюватися контрольні групи, які в перспективі  ввійдуть до окремої групи гігієнічних бджіл УС , або як називають в Европі варроатолеранц. Крім ШО, на 2017 рік плануємо  випробувати острівний облітник  УС , в  районі Кременчуцького водосховища. Якщо все вдасться,  матимемо  чудовий острівний облітник  з відмінною  просторовою ізоляцією, де можна буде облітувати маток для селекції.

У 2017 році  планується створення  груп (ШО ) для формування банку маток для  подальшого розміщення в програмі beebred.eu

Це наші попередні плани, ми відкриті до дискусії та конструктивних пропозицій.

Іван Михайлович

Осінню цього року, ми одержали листа з LIB (Landerinstitut fur Binenkunde) від директора , Dr.K.Binefeld,та голови обєдання селекціонерів AGT  Dipl. Ing. F. Tiesler   які нас  запросили на щорічну конференцію голів пасічницьких організацій  Німеччини , та підсумкову щорічну нараду селекціонерів AGT до Майна. Передувала цим подіям, переписка нашої організації з керівництвом інституту ,щодо участі членів ОМУ в европейській системі селекції відомій  як  BeeBreed.   Не довго вагаючись, Доскоч І. Керек С. Кулінець П та молодий журналіст  Христинка Кулінець вирушили до Німеччини. 

Український кордон зустіыв нас "дуже радо" , простояли в черзі на кордоні 12 годин і вирушили до місця призначення. На зібрання запізнилися на кілька хвилин, але було приємно відчути,  що нас чекають і про нас памятають.  Зустрів Карл Тізлер , допоміг з реєстрацією та розміщенням в переповненому залі де відбувалася конференція.

Враження. Конференція проходила в приміщені  старої мерії. Прекрасно обладнаний зал, аудіоакустичні та проекційні прилади дозволяли бачити і чути все про що говорилося. Доповіді науковців супроводжувалися анімованими слайдами, чіткими та зрозумілими графіками.

виступає К.Бінефільд.jpg

після конференції нас запросили до інституту  бджолярства в Майні

таблиця інституту.jpg

інститут в Майні.jpg

В Інституті нам показали іннститутські лабораторії, розказали як інститут співпрацює з пасічниками. В день нашого відвідування нам вдалося побачити як проходять досліди та визначають якісні показники  меду та його ботанічне походження. Ми мали екскурсію по території інституту , де продовжували спілкуватися з директором інституту та одержували вичерпні відповіді на наші запитання.

20161106_143439.jpg

на території інститута в Майні.jpg

Степан Керек вивчає систему моніторингу.jpg

Степан Степанович Керек вивчає систему електронного моніторингу сімей. Система дозволює одночасно моніторити бджолосім"ї на території Німеччини . Що 15 хвилин в Інституті  знають   інформацію,  з вуликів які обладнані такими системами. Не виходячи з лабораторії , за допомогою компютерних програм науковці моніторять: коли, де з якою силою йде принос нектару, яка маса вулика, який стан сім"ї, яка погода на пасіках , і ще ряд внутрішньовуликових параметрів. 

В вечерній час  у нас була заплановано дружня зустріч з нашими новими друзями п.Тізлером   та п.Бінефельдом.  Зустріч відбулася в невеликому  затишному пабі. Поряд з нами спілкувалися, обмінювалися досвідом, пасічники з Німеччини та Австрії .

дискусія стосовно заводських типів бджіл.jpg

на фото Бінефельд , Доскоч, Керек, Інгрід Шмаранц( Скленар Імего) Кулінець.

Ми привезли на зустріч  наші буклети на яких , за допомогою інфографіки , було показано та розказано про карпатські бджоли, про різні типи наших бджіл, та їх природні ореали походження. Тізлер був дуже в захопленні що нам вдалося  зберегти пасіки генетичного резерву.  Пан Бінефельд виявив щире бажання допомагати  нам у покращенню самої популяції карпатських бджіл. Нам було детально розяснено, що на його думку бажано поміняти в процесі збереження популяції.

дискутує Павло.jpg

фото. Кулінець, Тізлер,Бенефільд, Керек  , я фотографував

Ми, в свою чергу, завдяки вільному володінню німецькою Павла Кулінця , могли подискутувати стосовно нашої програми збереження карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції.  В цій дискусії народилася істина . Науковці погодилися, наша методика є правильною, завдяки якій ми зберегли  чистопорідну бджолу, але цей метод не дає можливості  прогнозовано покращувати саму популяцію, він лише зберігає чистопорідність та автентичність карпатських бджіл. На даному етапі пасічникування цього вже замало.Було вирішено дещо змінити селекційний процес. На наступний рік ми визначимо окремо групи материнських та окремо групи батьківських сімей, німецькі колеги у інституті де працює Бінефельд проведуть генетичні тести та дадуть рекомендації щодо подальших дій з тими чи іншими типами карпатських бджіл.
Дуже довго обговорювали  роботу системи бібрід. Нам розповіли як це працює, і як потрібно готувати маток , щоб можна було скористатися цією програмою. Врешті  ми зрозуміли що без їх програми ,ми будемо "довго і нудно" покращувати наших українських бджіл. Прийняли  рішення скористатися запропонованою програмою.

Виявилося ,що не так просто розмістити своїх маток в системі бібрід, адже ця програма фінансується з бюджетів федеральних земель та уряду евросоюзу. Ще до нашої поїздки ми спілкувалися з п.Бінефельдом. Своїм листом  звернулися до міністерства нісеччини з проханням дозволити нам скористатися цією програмою під керівництвом п.Бінефельда. 

Вже будучи в Німеччині  нам повідомили, що лист розглянуту і одержано позитивну відповідь. Мені ще не надішлов лист з міністерства сільського господарства німеччини, куди ми зверталися з проханням на дозвіл входження до програми бібрід, тому на яких умовах нам дозволили ,  мені не відомо. Зрозуміло, що шлях в бібірід для українських бджіл відкрито.   Саме для українських бджіл, адже ми вели розмови не лише про карпатських бджіл, а також і про українську степову, яка немає аналогів по гігієнічних особливостях.

У німців виникло кілька логічних запитань. Яке походження наших бджіл? Вони припускають, що карпатка може бути однією з популяцій  карніки, а українська степова цілком може бути окремою популяцією македоніки.  Вирішили : ми відбираємо свій чистопорідний матеріал карпатки і УС,  та передаємо для проведення генетичного аналізу. Якщо виявиться, що це окремі породи, для них буде відкрито окрема програма селекції , а якщо це відомі породи ( карніка, македоніка)а у нас українські  популяції , також буде розроблена програма покращення українських популяцій цих бджіл.

Точилася дискусія щодо використання завезених бджіл з Европи. Наше стійке переконання,  що це вже відселекціонована бджола, яка  добре працює в наших умовах, було вщент "розбите" аргументами  Тізлера та Бінефельда. На їх думку це короткотермінове явище. Ці бджоли ( самі кращі і дорогі матки)  ніколи не стануть кращими за місцеві популяції,якщо ці популяції  буде доведено до якісних показників. Їх матки можуть і будуть  показувати  результати кілька років, але в поколіннях вони втратять свої відселекціоновані в німців показники.  Висновок німецьких вчених: лише місцева популяція здатна показувати кращі показники життєздатності та продуктивності, завізні екземпляри будуть зазнавати стресового впливу середовища і їм потрібно дуже значний час для адаптації. Ми можемо завозити будь що , воно може жити поряд з місцевою бджолою але їх мікси не будуть задовільняти ні пасічників, ні самих бджіл, вони з кожним наступним поколінням будуть ставати агресивніші та меншпродуктивні. На мій аргумент, що можна щорічно привезти маток , було сказано, що стільки маток німеччина не має ,щоб поміняти на всіх пасіках  України одночасно, і все одно за  2-3 роки ці бджоли не адаптуються і буде те що описано вище.

Я зауважив мірки , якими вони міряють відрізки часу. Ми тішимося, що 2-3 роки можемо  утримати гарну бджолу , а вони тішаться якщо  протягом 100 -200 років у німців будуть гарні бджоли. Вони змогли нам доказати просту аналітику. У 1975 році німці в середньому збирали 18 кг меду з сімї, почали працювати над покращенням популяції, запрацювала система з використанням програми бібрід,  у 2010 році середній показник на сімю , по всій німеччині зріс до 38 -47 кг. У мене більше аргументів не було.

ріст якості.jpg 

це скан сторінки з останньої книги по селекції , де видно як покращувалися характеристики бджіл у Німеччині.

На закріплення всього що нам розказали ,нам подарували цю чудову книгу

книга 2016.jpg

книга на 300 сторінок, дуже гарно ілюстровано і поясненено методи селекції,  які використали німці для покращення популяції своєї карніки.

На наступний день ми прийняли участь в робочій підсумковій нараді семінарі  членів AGT. Це група пасічників що займаються вивченням та дослідженням варроатолеранц карнікою. Очолює цей проект п.Тізлер. Інститут має достатню кількість добровільних помічників, які за власним переконнням без додаткової оплати чи якихось стимулів в якості маток чи ще чогось, працюють на благо своєї країни, своїх колег пасічників , поруч з науковцями. У них мета одна , дослідити та одержати бджіл які самі будуть боротися з кліщем вароа.

вароа нарада.jpg

це в основному старші, досвідчені пасічники. Кожен представляв свою групу однодумців, і звітував про проведену ними роботу перед колегами і керівництвом програми.

вароа нарада 1.jpg

на фото керівники програми : Бінефельд, Бухлер, Тізлер , уважно слухають звіти , приймають зауваження та дають пояснення. Кожний доповідаючий робив корткий звіт і  передавав цей звіт працівникам інституту для подальшого використання. Були претензії до облітників. Зокрема щодо низткої кількості облітаних маток на Норденвеї. Керівник облітника також звітував та давав пояснення. Зрозуміло, якщо   50 % маток було втрачено на облітнику , у людей були запитання,але пояснення керівника облітника всі сприйняли з розумінням та претензій не мали. Не може людина вплинути на погодні умови на острові.

Окремо хочу розповісти про інститут де працює п.Бінефельд, про те як проводять досліди по воароатолеранц.

Про зустріч ми домовилися ще в Майні. На жаль прикра пригода, що сталася в дорозі, трохи відклала нам зустріч, але через кілька днів ми зустрілися. Для цього  додатково проїхали 600 км, але зовсім не пошкодували.

таб інститут.jpg

офіс інституту 2.jpg

нижче  на фото виробничі приміщення. В цих теплих! приміщеннях розміщено окремо приміщення для відкачування меду, зберігання стільників, майстерня для дрібного і не дуже ( судячи з обладнання) ремонту інвентаря,обладнання, вуликів,  лабораторії спостереження та дослідження.(фото внизу.)

виробничі майстерні інституту.jpg

нас приймав п.Бінефельд у себе в офісі.

IMG_20161110_140538.jpg

розмова тривала досить довго , розмови точилися  навколо наукового забезпечення селекції медоносних бджіл. Спочатку нам показали лабораторії  інсттитуту, роботу науковців. Ми звернули увагу на те, який величезний масив інформації обробляють в лабораторіях. На нижньому фото видно як науковий співробітник в камері -холодильнику відбирає мічених бджіл. Суть досліду наступна . В літній період у вулику розміщують відеокамеру яка постійно знімає рамку з розплодом. На цій рамці  в окремі комірки заселяють кліща. Спостерігають, котра з бджіл почне першою розкривати чарунку з пошкодженою личинкою. Цю бджолу  записують, всі бджоли помічені кольоровими мітками з номерами!  Надалі цих бджіл досліджують різними методами. В одному випадку від них одержують трутнів ( тдоводять до трутневіння!) , спермою цих трутнів осіменяють маток і з цими матками продовжують роботу по одержанню вароатолерантних бджіл. В іншому досліді ( те що ми бачимо на фото) з заморожених бджіл від цієї родини відбирають тих бджіл, що перші виявили  кліща, роблять генетичний аналіз і виявляють який геном ввідповідає за " нюх" бджоли, що виявляє кліща у запечатаній чарунці.

лаб вароатолеранц.jpg

крім цих дослідів , нам показали як роблять аналіз на ботанічне походження меду. За допомогою цих аналізів в інституті можуть досить точно сказати з якого регіону Німеччини цей мед, з яких медодаїв він зібраний, які його якісні характеристики. Нижче фото з цієї лабораторії

лаб якості меду.jpg

на наступному фото , видно робоче місце лаборанта який займається дослідженням  по збереженню сперміїв. Морозять, розморожують, перевіряють на активність і ще багато чого,що ми і не зрозуміли для чого то робиться.

обладнання роб місце.jpg

Бінефельд пояснює роботу боксів.jpg

це не теплиці !  в таких сітчастих будиночках в інституті стоять по 2 вулики в яких змонтовані камери спостереження за бджолами. Весь сезон камери записують як ведуть себе бджоли, там же проводять досліди з відеофіксацією. Все що назнімали в сезон, переглядають та аналізують взимку.

Ближче до вечора ми попрощалися з п. Бінефельдом, по дорозі заїхали в місцевий магазинчик для пасічників і вирушили додому.  Їхали, ділилися враженнями, планували переспективи , з надією в душі, поверталися на Україні. На переїзд кордону витратили трохи менше, всього чотири години в черзі.

Бінефельд пояснює роботу тестових вуликів.jpg

цех відкачування меду обладнаний такими знаряддями.

тут збирають мед.jpg

наші буклети

буклет1.jpg

буклет2.jpg

мабудь і досить в цьому блозі.

Іван Михайлович

Ппитання щодо селекції, щоб дового не шукати  в інтернеті, вирішив викласти у блозі.

Останнім часом, багато людей на форумі почали цікавитися селекцією бджіл.  Телефонні розмови займають багато часу. Дуже важко пояснювати людині процеси, якщо вона не володіє елементарними шкільеими знаннями предмету. Рекомендую бажаючим зайнятися в майбутньому селекцією,  вивчити мінімальнр необхідні  терміни і значення того чи іншого процесу.  Далі буде легше розуміти про що мова, і що запитувати. Без елементарних знань , важко дискутувати.

ГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ ОРГАНІЗМІВ

Селекція  –  наука, що досліджує виведення нових та вдосконалення існуючих сортів культурних рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів, що відповідають потребам людини і суспільства.

Сорт, порода, штам  –  це штучно створені людиною різновиди рослин, тварин та мікроорганізмів, які мають визначені спадкові особливості: комплекс морфологічних і фізіологічних ознак, продуктивність і норму реакції.

М. І. Вавилов зазначив, що для успішної роботи селекціонеру слід вивчати і враховувати:

1.    вихідну сортову і видову різноманітність рослин і тварин;

2.    спадкову мінливість (мутації);

3.    роль середовища в розвитку і прояві досліджуваних ознак;

4.    закономірності успадкування при гібридизації;

5.    форми штучного добору, спрямовані на виділення й закріплення бажаних ознак

Основні методи селекції

C:\WINDOWS\Temp\FineReader10\media\image134.jpeg

Механізм штучного добору за ч. дарвіном

1.    Виділення окремих особин з ознаками, що цікавлять людину

2.    Добір особин, що успадкували від батьків бажані для людини ознаки

3.    Розмноження особин з корисними ознаками

4.    Розвиток бажаної ознаки, її закріплення

Форми штучного добору

Масовий

Індивідуальний

Виділення з вихідного матеріалу цілої групи особин, що мають бажані для селекціонера ознаки

Виділення окремих особин із цікавими для селекціонера ознаками й одержання від них нащадків

 

 

Форми гібридизації

Внутрішньовидова(у межах одного виду)

Споріднене схрещування (інбридинг)

Неспоріднене схрещування (аутбридинг)

Схрещування організмів, що мають безпосередніх спільних предків. Використовують для одержання чистих ліній. Підвищується гомозиготність

Гібридизація організмів, що не мають тісних родинних зв'язків. Часто спостерігається явище гетерозису  –  «гібридної сили».

Підвищується гетерозиготність

Міжвидова (між особинами різних видів)

Гібридизація особин, які належать до різних видів, родів, із метою поєднання в гібридів цінних спадкових ознак: Жито х пшениця = тритікале

Кобила х осел = мул

 

Гетерозис. Явище гетерозису полягає у вищій життєздатності та продуктивності гібридів першого покоління порівняно зі схрещуваними батьківськими формами. Саме відкриття гетерозису визначило нову категорію селекції  –  створені високопродуктивних тварин і рослин. Існують такі гіпотези, що пояснюють явище гетерозису:

 –   гіпотеза домінування припускає, що в першому поколінні число домінантних генів, отриманих від батьків, подвоюється, і це сприятливо діє на потомство;

 –     гіпотеза наддомінування визнає, що гетерозиготний стан (Aa) дає перевагу над гомозиготним (АА);

 –    гіпотеза компенсаційного комплексу генів припускає сприятливу дію мутацій у разі схрещування з нормальними гомозиготними рецесивними особинами.

Етапи одержання гетерозисних гібридів включають:

 –   багаторазове самозапилення рослин і отримання інбредних ліній, гомозиготних за переважною кількістю генів;

 –   оцінка отриманих видів за їхньою здатністю до гетерозису;

 –  отримання гібридів як основного результату j селекції на використання гетерозису.

 

Найчастіше міжвидові гібриди безплідні. Уперше методику подолання безплідності міжвидових гібридів у рослин розробив у 1924 р. російський учений Г. Д. Карпеченко. Схрещуючи редьку з капустою, він подвоїв число хромосом у гібрида. Ця рослина не була схожа ні на редьку, ні на капусту.

Віддалена гібридизація широко застосовується у плодівництві: І. В. Мічурін одержав у такий спосіб гібриди ожини і малини, сливи і терну та ін.

C:\WINDOWS\Temp\FineReader10\media\image135.jpeg

Гібриди рослин можна розмножувати вегетативно, чого не можна робити з тваринами.

Гетерозис кукурудзи за продуктивністю

а), в)  –  лінії батьків, б)  –  гібрид

Розмножують складні міжвидові гібриди і методами клітинної інженерії. Новий організм можна одержати з окремих гібридних соматичних клітин. Цей метод називається клонуванням.

Особливості рослин як об'єктів селекції

1.    Висока плідність (велике число нащадків)

2.    Крім статевого розмноження, характерне також вегетативне

3.    Притаманне явище поліплоїдії

4.    Невимогливі до умов середовища

5.    Не вимагають великих економічних витрат

Методи селекції рослин

1.    Висока плідність, численність потомства дозволяють використовувати метод масового добору

2.    Наявність видів, що самозапилюються, дає можливість вивести чисту лінію шляхом застосування індивідуального добору

3.    Завдяки вегетативному розмноженню можна тривалий час зберігати гетерозиготну комбінацію, соматичну мутацію

4.    Впливаючи на проростання насіння хімічними речовинами, випромінюванням вдається одержувати матеріал для добору

 

Поліплоїдія  –  один зі шляхів поліпшення сортів культурних рослин

Значний внесок у розвиток селекції рослин зробили селекціонери-генетики: І. В. Мічурін, Г. Д. Карпеченко, М. В. Цицин, М. М. Лук'яненко, В. Н. Ремесло, В. С. Пустовойт. Вони вивели високоврожайні сорти цукрових буряків, гречки, бавовнику, високопродуктивні кубанські сорти пшениці, українські сорти Миронівська-808, Юбілейна-50, Харківська-63 та ін.

Особливості тварин як об'єктів селекції

1.    Нечисленність потомства Значна тривалість життя Роздільностатеві (утруднює інбридинг) Тільки статеве розмноження

2.    Необхідна гомозиготність чистих ліній досягається за рахунок близькородинного схрещування, що веде до інбредної депресії

3.    Складні взаємини з довкіллям у зв'язку з наявністю нервової системи Кожний об'єкт являє собою значну селекційну цінність Значні економічні витрати на утримання

Методи селекції тварин

1.    Не застосовується масовий добір, з огляду на співвідносну мінливість Визначення якості плідників за показниками нащадків; вивчення родоводу

2.    Штучне запліднення, одержання цінних порід великої рогатої худоби в штучних умовах («у пробірці»). Потім ембріон пересаджують у матку самки іншої породи для подальшого розвитку. У такий спосіб можна одержати значну кількість нащадків із важливими практичними властивостями

Особливості мікроорганізмів та їх селекції

1.    Не мають типового статевого процесу

2.    Гаплоїдні, що дає можливість мутаціям виявлятися вже в першому поколінні нащадків Швидкі темпи розмноження дають можливість одержувати велику кількість клітин  –  нащадків.

3.    основні напрямки сучасної біотехнології

 

Основні центри походження культурних рослин були встановлені М. І. Вавиловим у 20-30-х pp. XX ст.

 

Південноазіатський тропічний (Індія, Індокитай, Південний Китай, острови Південно-Східної Азії): батьківщина рису, цукрової тростини, ківі, бананів.

Східноазіатський (Центральний і Східний Китай, Японія, Корея, Тайвань): батьківщина гречки, редьки, яблуні, груші, сливи, шовковиці, проса.

Південно-Західноазіатський (Мала та Ceредня Азія, Кавказ, Близький Схід, Північно-Захіна Індія, Західний Китай): батьківщина сої, чечевиці, жита, ячменю, вівса, моркви, цибулі, бавовнику, льону, винограду, абрикосу, мигдалю, волоського горіха, цитрусових.

Середземноморський: батьківщина цукрової буряку, капусти, маслин, конюшини, люпину.

Абіссінський (Північно-Східна Африка, Абіссінське нагір'я, Аравійський півострів): батьківщина твердої пшениці, сорго, кави.

Центральноамериканський: батьківщина кукурудзи, червоного перцю, квасолі, гарбуза, тютюну, какао.

Південноамериканський (Андійський): батьківщина картоплі, томатів, арахісу, ананасу.

 

Однією з перших тварин, приручених близько 15 тис. років тому в Євразії, був собака. Його предком були деякі види вовків. Нині існує близько 400 порід собак, яких поділяють на службових, мисливських і декоративних.

Набагато пізніше, 10 тис. років тому, в Єгипті для захисту запасів їжі від мишей приручили кішку. Вівці та кози були одомашнені 10 тис. років тому в Середземномор'ї пі на Кавказі заради молока, м'яса та вовни. їхніми предками були архари, муфлони та гірські Кози.

Предком коня були тарпани, які жили в Європі та Середній Азії, повністю винищені людиною в дев'ятнадцятому столітті. Кінь Пржевальського, який раніше вважався предком свійського коня, як виявилось, не є таким, оскільки має інший хромосомний набір.

Дикий бик  –  тур, який жив у Євразії і є предком свійської корови, також був винищений, останнього бачили й відразу ж убили в Польщі в 1627 р. Його приручили 8 тис. років тому в Греції. Дику свиню приручили в Євразії близько 7 тис. років тому, а свійські кури походять від банківських і червоних курей, одомашнених в Азії 5 тис. років тому. В Америці 4 тис. років тому були приручені індички. В Азії 4 тис. років тому приручили гусей і качок.

 

Біотехнологія  –  це сукупність промислових методів, що застосовують для виробництва різних речовин із використанням живих організмів, біологічних процесів чи явищ.

Основні напрямки біотехнології

Промислова мікробіологія

Перетворення парафінів у кормовий білок у процесі життєдіяльності мікроорганізмів, виробництва антибіотиків та інших лікарських речовин

Інженерна ензимологія

Одержання і використання чистих ферментів і ферментних препаратів

Генна інженерія

Штучне конструювання молекул ДНК (генів)

Клітинна інженерія

Культивування клітин і тканин вищих організмів

 

КЛОНУВАННЯ ГЕНІВ

 

C:\WINDOWS\Temp\FineReader10\media\image136.jpeg

Клонування генів з використанням:

а) бактерій, б) вірусів:

1  –  бактерія; 2  –  плазміда; 3  –  чужорідний ген; 4  –  рекомбінантна плазміда; 5  –  клітина хазяїна;
 6  –  рекомбінантна ДНК; 7  – вірус; 8  –  вірусна ДНК

 

 

Іван Михайлович

Сьогодні одержав цікавого листа від нашого колеги Віктора Просюка  з Рівного .Його код  38-10......В цьому році Віктор вже працював з паспортами і більше 300 замовників одержали його маток в Україні, Румунії, Молдові, Польщі.

Ось що він пише ( особисту переписку опускаю) :

Визначення очікуваного процентного значення розмноження та імбридингу.

BeeBreed.eu. є ключевим селекційним інструментом в Європі. Адже сама система багато в чому допомагає в селекції бджіл,і не тільки.

Для прикладу:При отриманні бджоломаток можна по паспорту взнати родовід,та процентне значення бджоломатки, в тих чи інших параметрах маток.

Королеви які прописані в системі бібрід є "короновані",тобто мають класність,та "не короновані", але мають цінність в плані селекції.

До нас в Україну попадають в основному їхні  матки-дочки (островні,ш.о.).Тож пасічники за чималу суму грошей отримавши таких бджоломаток,

надіються на хорошу віддачу. І що показує практика?Більшості випадків бджоляри стараються в той самий час виводить маток-дочок Ф1 від придбаних,а то і робляться різні комбінації,які нічим не підтверджені.

 Чи правильно це? Можливо і добре виходить ,але не завжди.Через що  я наполягаю  на перевірку того матеріалу ,який ми отримаємо.

Якже перевірить ?Хтось скаже: по паспортах!!! Так,  кожна бджоломатка має свій паспорт, та зарєєстрована в  селекційних книгах матковода та бібріді.

Це можна  перевірить по бібриду прописавши код материнки. Саме материнки а не її дочки яка заїхала в Україну, хоча в нас привикли дивитись на дані батьків.

Після перегляду кодів батьків, "приписуються" процентні значення матці-дочці.  Але ж це зовсім не правильно !.

Ми можем лише прорахуватати планове процентне значення останньої.

І в цьому допоможе нам ZUCHTPLANUNG-планова програма розведення.Яка дозволяє планувати результати по нащадках. Саме по нащадках ,батьки яких прописані в бібріді.

Виходить  від завозних маток ми не можем відштовхуваться, адже про них нема ніяких відомостей. Хіба що паспорт та запис в матковода.

Але ми можем спокійно взнати приблизне процентне значення через вище сказану програму.

Для підтвердження наведу декілька прикладів.З того що закуплено мною. Візьму пару паспортів.

Читаєм код:99-120-71253-2016, з цього слідує :код держави 99,код матковода 120,код бджоломатки 71253,рік народження 2016.

Даної матки в бібріді нема,але є її батьки : материнка клас D 99-120-71643-2014(середнє значення 129%),та батьківська 99-120-71255-2014(середнє значення 128%).

Вводжу дані кодів батьків в програму ZUCHTPLANUNG,та отримую результат по моїй бджоломатці.

медовитість-117%,миролюбивість-119%,усидчивість-119%,не рійливість-112%,варроаіндекс-124%,СЕРЕДНЄ значення-125%,імбридинг-1.5%.

Ось вам і результат, також ідентичний результат для  усіх хто придбав маток 2016року від мами+татко 2014року з цими кодами.

Приклад по  Німецькому племматеріалу,тут батьки обоє клас А:

Бджоломатки сестри 6-52-16-2016 та 6-52-10-2016.

Тож даних про цих маток-сестер в бібріді також нема,але є батьки: материнка клас А 6-52-660-2014(128%),батьківська клас А (7-45-300-2013К).

Після прорахунку результат очікування: медовитість 114%,миролюбність-116%,усидчивість-115%,нерійливість-120%,Варроаіндекс-115%,середнє значення-120%,

імбридинг-1.1%.

Також є запланована матка ш.о.Тройзек-1075 з Німеччини від Сергія Рауша та Фрідріха Тізлера. 6-115-44-2016(станція осіменіння Christa Winkler).

Батьки: материнка клас А 6-115-1-2014(128%),батьківська клас А 17-2-72-2010(119%).

Прогнозований результат інсемінованої матки:медовитість-114%,миролюбність-112%,усидчивість-110%,нерійливість-109%,варроаіндекс-122%,

середнє значення-120%,імбридинг-0.5%.

По визначенню скажу: Комбінація при ш.о. вдала,матка носій добрих задатків,але і це умовно.Адже виводячи від цієї матки маток- дочок я результат спрогнозувати не можу

Система бібрід також не допоможе. Висновок напрошується сам по собі: або ми реєструємо своїх цінних маток-рекордисток в beebreed.eu,і тоді ми можем (і не тільки ми) планувати різні комбінації, крім цього, племматеріал який буде внесений в реєстр системи буде цікавий іншим, це в свою чергу стимулює реалізацію  наших маток не тільки в Україні ,але і за кордон.

В іншому випадку про планування не може бути й речі, ZUCHTPLANUNG буде посилати нас подальше.

Правда,  для когось і  надалі  простіше  купляти маток,та виводити від них дочок,але в такому випадку бібрід не допоможе.Хіба що материнки будуть перевірені,та їхні коди будуть прописані в системі beebreed.eu  

Тож запрошую друзі до обговорення даної теми,в кого яке бачення.

 І.М. Доскоч ( DIM , 38-05 ) Моє бачення наступне. В жодному разі не можна одразу , тільки но придбавши маток , виводити від них дочок і розсилати по Україні

  Перший рік. Перевіряємо саму матку та одержуємо від неї кілька  груп ( по 8-10 маток)  дочок, яких також перевіряємо на точках. Перевіряти потрібно не лише у себе, у себе це обовязково!, Потрібно розмістити своїх дочок сестер від новоприбулої матки , на пасіках у своїх колег, товаришів, знайомих. Лише після річної перевірки дочок на їх ГКО, можна приступити до масової репродукції цього матеріалу.

 

Іван Михайлович

 

Одним з важливих, і можна сказати , основних показників,   що визначають  породy бджіл , є величина кубітального індексу .

Це важлива ознака, за якою відрізняють породну належність бджіл. Його розраховують як відношення більшого боку третього кубітального вічка переднього крила бджоли до меншого (Гетце). В.В.Алпатов визначав кубітальний індекс як відношення меншого до більшого боку відповідного вічка. Відношення виражають у відсотках. Рутнер   , в залежності від кубітального  індексу  визначав класи 

Индексное значение Класс Индексное значение Класс
0,70 - 0,75 1 2,00 - 2,15 16
0,76 - 0,80 2 2,16 - 2,32 17
0,81 - 0,86 3 2,33 - 2,52 18
0,87 - 0,92 4 2,53 - 2,74 19
0,93 - 0,99 5 2,75 - 2,99 20
1,00 - 1,06 6 3,00 - 3,28 21
1,07 - 1,13 7 3,29 - 3,61 22
1,14 - 1,21 8 3,62 - 3,99 23
1,22 - 1,30 9 4,00 - 4,44 24
1.31 - 1,39 10 4,45 - 4,99 25
1,40 - 1,49 11 5,00 - 5,66 26
1,50 - 1,60 12 5,67 - 6,49 27
1,61 - 1,72 13 5,50 - 7,56 28
1,73 - 1,85 14 7,57 - 8,99 29
1,86 - 1,99 15 9,00 - 30

Кубітальний індекс робочих бджіл  : карпатської  2.4-2.8 , української степової порід бджіл становить 2,0—2,4, сірої гірської кавказької — 1,8—1,9. карніки 2.8-3.6

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale7_cubitalindex/image701.jpg

Використовуючи сучасний електронний мікроскоп ( я використовую USB Diginal Microskope SIGETTA Exspert 10-300 x 5.0 Mpx) з програмним забезпеченням Micro Capture PRO , вдається легко, з високою точністю визначити кубітальний індекс крила особин родини.

Нижче наведено скан копія з екрану компютера , як виглядає таке вимірювання. В конкретному випадку це фото вимирювання к.і. крила  робочих бджіл від сімї карніки Singer 622 (40)

скрін.JPG

на наступному фото бачимо фото крил бджілї лінія Подолянка (карпатського типу)внучка 38-05-15-2014.

54-2.43.jpg

таким чином вимірюючи кубітальний індекс крил, ми можемо визначити  основні критерії  приналежності наших бджіл до того чи іншого класу ( по Рутнеру). До прикладу : Подолянка має середнє значення кубітального індексу крила  2.38- 2.45 , такі бджоли відносяться до  18 класу (2.33-2.52). з  враховунням того , що показники кубітального індексу є добре  зконсолідовані. Перевіривши  крила,  у  50 зразках , кубітальний індекс  не виходить за межі класу, можна з впевненістю сказати , що колінія цих бджіл   є чистопородною ( при умові що і інші морфологічні показники будуть відповідати морфотипу). Проте, на наступний рік, лише перевіривши молоду бджолу  2017 року , яка буде народжуватися , і буде мати такі самі зконсолідовані показники, можна буде приступити до виведення маток дочок.   Часто трапляється, що матки які в попередньому році давали дуже хорошу бджолу, і виявили рекордні показники по медопродуктивності, на наступний рік , не показували таких самих результатів. Причина одна. Матка дає інших бджіл. Саме поліандрія  матки приспаровуванні ( 10-16 трутнів на спаровування) дає такий результат. 

Висновок. Перед виведенням маток від маток вільного спаровування, за кілька днів до початку виведення маток -дочок,  бажано перевірити її бджіл на відповідність породних признаків. Для цього необхідно візуально оцінити  зовнішні ознаки робочих бджіл, звернути увагу на поведінку бджіл , перевірити кубітальний індекс і ....з Богом ,до роботи.  Щоб матки були однотипні, і Вам потрібно пару десятків маток, бажано використати Джентерський сот ( або Нікот). хто прививає шпателем, дуже бажано личинку брати близько одна до однієї.

Слід зауважити, це лише один показник який я описав, при відборі колонії бджіл до розмноження.

   
Іван Михайлович

На одному з російських сайтів (http://med60.ru)  , знайшов матеріал , який буде цікавий для загалу наших матководів і майбутніх селекціонерів.

На основі цієї методики розробляється наша , дещо осучаснена , методика  визначення особливостей морфології бділ. Ми лише добавили методику вимірювання крил за допомогою сучасних електонних мікроскопів ( до 2 000 гр ціна) та програмного забезпечення. Про це напишу окремо. Прошу ,хто з членів ГО ОМУ, буде тестувати сестринські групи, уважно прочитати цей матеріал.

Текст переведён с сайта www.bienenzucht.de с раразрешения Horst-Dieter Fehling.
Перепечатка и цитирование текста допускается только со ссылкой на этот сайт http://med60.ru

Методы измерения пчёл

Взятие проб на отбор
Для оценки признаков семей в распоряжении должны иметься безупречные пробы на отбор.
Для ориентировочного исследования семьи в первом году жизни матки (предварительное лицензирование), как правило, требуется 25 рабочих пчел. Точная оценка семьи согласно признакам (полное лицензирование) требует забора не менее 50 пчел, в особенных случаях 100 пчел и не менее 50 трутней. Для лицензирования трутневой семьи достаточно исследования 50 трутней.
Охлаждение пчелиного расплода во время периода развития причиняет вред форме прожилок крыла и окраске панциря. Поэтому ранней весной не должны браться пробы с вмешательством в расплод или из плохо изолированных однорамочных улейков (EWK)..
Как у пчел, так особенно и у трутней нужно обращать внимание на то, чтобы они действительно происходили от матки лицензируемой семьи. Поэтому недопустимо собирать пчел у летка или привлекать их без особых мер предосторожности путем сметания из сот. При общем-то тесной расстановке наших пчелиных семей вероятность прилета чужих пчел очень велика. Есть другие возможности получить безупречные пробы на отбор у рабочих пчел:
a) Контролируемая лазейка для пчел
Потомство оцениваемой матки можно гарантированно получить, если пчелам дают вылупляться под контролем. Для этого  закрытый сот с расплодом без пчел помещают в термостат, или над сотой с отверстием размещают закрывающую решетку, используемую для маток.  При использовании термостата можно собирать вылупившихся молодых пчел с соты. Если используется закрывающая решетка, то между решеткой и сотой размещается кусок картона и, таким образом, пчелы оказываются в решетке (изображение 4). Затем их складывают в коробку.

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale_004a.jpg

Изображение 4
Подхватывание выскальзывающих под контролем пчел


b) Сбор молодых пчел
Опытный пасечник с уверенностью узнает молодых пчел. Как только они выкарабкиваются из ячейки, спутать их со старшими пчелами нельзя. Со своим еще мягким телом они кажутся немного беспомощными; волоски, преимущественно на грудке, кажутся как будто приклеенными к телу. Похожие признаки, как у рабочих пчел, можно увидеть также и у только что вылупившихся трутней, только они окрашиваются немного быстрее. При косом падении света на расплод молодые пчелы очень хорошо узнаются. При этом их можно быстро собрать из сот, держа их большим и указательным пальцем за крылышки (изображение 5).
c) Стряхивание молодых пчел
При собирании отдельных особей существует опасность, что пчелы с меткой на боку или кольцами неосознанно будут отпущены в сторону и не попадут в пробу. Этого можно избежать, если соту с высыпающимся расплодом и со многими молодыми пчелами стряхнут над газетным или бумажным листом. Старые пчелы при подаче дыма и встряхивающих движениях быстро улетают, и, таким образом, в течение короткого времени медленно ползающие молодые пчелы остаются на подложке, которую затем кладут в картонную коробку (изображение 6).
Трутни везде чувствуют себя как дома, они легко сбиваются с полета и легко принимаются чужими семьями. Поэтому необходимых для исследования трутней пропускают в закрытую рамку для меда или под рамкой для проскальзывания. Но она должна быть снабжена запирающей решеткой, чтобы за выскользнувшими трутнями могли ухаживать пчелы. 
Для хранения или для перевозки проб пчел и трутней подходят ящики с большим пространством или картонные коробки. Емкости как металлические коробки, пластиковые пакеты или стеклянные банки совершенно не подходят, так как пчелы тогда будут сырыми (изображение 7).


http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale_007.jpg

Изображение 7
Ящик для перевозки из дерева.

Отверстие закрывается листовым металлом

Невозможно избежать того, что предусмотренных для исследования пчел приходится умерщвлять. Возможность состоит в том, что все коробки или клетки с находящимися там пробами отдаются в контейнер и окуриваются. Применение эфира не рекомендуется, так как при этом процессе пчел часто вырывает содержанием их медового зоба, и они друг друга пачкают. Тем самым затрудняются последующие исследования. Проще всего размещение в морозильном шкафу или морозильной камере холодильника на 24 часа. Здесь можно хранить пробы, собранные также ранней весной или летом прямо до зимы, чтобы их исследовать, если есть время для этого. Пробы высыпаются за несколько часов до оценки на впитывающую бумагу (ваточный холст или тряпка); тогда они будут чистыми и сухими, как только что взятые пробы.
Лучше будет послать живые пробы. Но им нельзя давать никакой корм. При отправке живых трутней нужно добавить несколько пчел. Хорошо также положить в транспортировочную коробку промокательную бумагу, которая будет впитывать выделяемые экскременты, так как иначе пробы испачкаются. В большинстве случаев посылка приходит в лабораторию еще живой и перемещается там в холодильный шкаф. При предыдущем умерщвлении и при долгом времени транспортировки (выходные) пробы могут при жаре быстро начать разлагаться.
На каждой посылке с пробой должны быть четко отмечены разборчивым почерком отправитель, раса/линия, номер селекционной книги матки (по возможности также ее мать, чтобы облегчить старосте пчеловодов распределение проб), а также номер семьи.  
Отправитель: F. Tiesler Bardenfleth 31 26931 Elsfleth
Раса/линия: C - T 1075
№ селекционной книги: 98/72 (To. von 54/70)
№ семьи: 10
Случной пункт: Wangerooge
Не все пчеловоды сами предпринимают исследования признаков. Они могут заказать их проведение в лабораториях земельных объединений пчеловодов (между 15 и 30 евро за пробу). Адреса этих лабораторий можно узнать через старост объединений пчеловодов.

Признаки рабочих пчел
Для различия европейских пчелиных рас, прежде всего, подходят четыре признака рабочих пчел: отметки на наружном скелете, длина волосков, волосяная кайма и жилки на переднем крыле
Отметки на наружном скелете
Окраску хитинового панциря нельзя путать с окраской волосков. Серые волоски на кольцах брюшка, (волосяная кайма), главным образом определяет тип серой пчелы карника. У более старших пчел, особенно у трутней, верхние волоски по большей части исчезают. И тогда четко выделяется голый и гладкий хитиновый панцирь. У различных рас и их разнообразных форм проявления он может принимать всевозможные градации цветов от глубокого черного через цвет дубленой кожи до ярко-желтого. Но пигментация в некоторой степени зависит и от температуры (SOOSE 1954). Матковод знает, что высокая температура во время стадии куколки влияет на осветление брюшка. Но ее нельзя путать с желтизной итальянской пчелы.
Окраска и рисунок хитинового панциря в селекционной оценке семей всегда играли большую роль.  Но иногда они получали слишком высокое значение. Оценка отметин на панцире у карники касается только окраски второго и третьего кольца брюшка (изображение 8). Оценка производится по четырем классам:


Без уголков

= обозначение 0:

Без отметин на панцире

Маленькие уголки

= обозначение e:

уголки до 1 мм²

Большие уголки

= обозначение E:

уголки от 1 мм²

кольцо

= обозначение R:

Одно или несколько колец

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale_008a.jpg

O

e

E

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale_008b.jpg

1R

2R

3R

Изображение 8 
Отметины на панцире рабочих пчел (рисунок: Хиндерхофер)
Отсутствующие или невидимые без лупы цветовые знаки соответствуют классу 0, очень маленькие коричневые или оранжевые треугольники (менее 1 мм²) соответствуют классу е. Согласно племенным стандартам Немецкого союза пчеловодов (DIB) оба класса объединяются в класс 0/e. Таким же образом в класс R объединяются одно или несколько колец.
Колец у темной пчелы не бывает, зато у карники чаще встречаются маленькие и большие уголки, а также в определенном проценте кольца. Уголки и кольца цвета дубленой кожи, в противоположность к ярко-желтому цвету колец итальянской пчелы. 
Согласно племенным стандартам Немецкого союза пчеловодов (DIB) кольца нежелательны; большие уголки допускаются до 30 процентов.

Класс

O/e

E

R

Максимально допустимый процент

100

30

-

Отметины на панцире для различия карники и темной пчелой не подходят. Скрещивания же с итальянской пчелой определяются очень легко, так как их желтый цвет, по общему мнению,  является доминантным и передается по наследству. При увеличивающемся распространении букфастовской пчелы с ее существенной долей итальянской пчелы оценка отметин на панцире снова приобретает большое значение. При этом необходимо обращать внимание на различие между отметинами цвета дубленой кожи и желтыми отметинами. Часто с внезапным появлением желтого цвета у семей карники также связан рост нервозности агрессивности.

Длина волосков
Гетце различает следующие основные типы волосков:
a)     Верхний волосяной покров, стоящий вертикально на поверхности тела, как елка, более или менее разветвленный b)     Опушение, лежащее чешуйчато на поверхности тела, образует волосяную кайму
c)      Короткие или щетинистые волоски, значении для определения расы не имеют.
Длина волосков верхнего волосяного покрова на спинных сегментах является важным критерием различия для северных и южных рас
Для оценки длины волосков пчел держат за грудку и рассматривают боком – то есть в профиль - в лупу.  Туловище пчелы при этом должно ярко освещаться сверху (например, поворотной рабочей лампой), фон при этом тоже должен быть светлым. При этом лупу нужно все время плотно держать у глаза. Нужно приучиться к одинаковой технике работы и применять всегда один и тот же источник света. При таком рассмотрении верхний волосяной покров на пятом спинном сегменте своей более или менее большой длиной и плотностью особенно заметен. Этот спинной сегмент является сегментом с последней волосяной каймой. Чем длиннее верхние волоски, тем они, чаще всего, реже; если же они, напротив, короче, то тогда они обычно гуще. В качестве критерия определения длины волосков используется ширина первого членика задней лапки (тазика). Этот членик ножки имеет длину 0,35 мм. Оценка происходит по трем классам (изображение 9):

короткие

=

Обозначение k:

Значительно короче (до 0,35 мм)

средние

=

Обозначение m:

Такие же по длине (0,35 - 0,40 мм)

длинные

=

Обозначение l:

Волоски значительно длиннее чем ширина членика ножки (свыше 0,40 мм)

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale_5_haarlaenge_w-Dateien/image001.jpg
Изображение 9
(Рисунок: Хиндерхофер)
Надписи на рисунке:
Длина волосков (вид сбоку)
На 5-м спинном сегменте
Надписи к первой пчеле:
K  - короткие
Короче, чем ширина первого членика задней лапки
1-й членик задней лапки

Надписи ко второй пчеле:
2  - спинной сегмент
M – средние
Примерно такой же длины, как ширина первого членика задней лапки

Надписи к третьей пчеле:
L – длинные
Длиннее, чем ширина первого членика задней лапки

Правильная оценка длины волосков не совсем проста, так как волоски различны по длине. Поэтому оценивается не длина самых длинных отдельных волосков, а с помощью оценки определяется средняя длина большого числа имеющихся волосков. Длина волосков это типичный для расы и надежный для наследственности признак, ценный для исследования. Поэтому необходима тщательная оценка.
Вместо первого членика задней лапки пастор Херольд предлагает использовать кусочек проволоки для натягивания на рамки (рамочная проволока). Как правило, ее диаметр 0,35 мм. Ее сравнивают, чтобы быть уверенным, под микроскопом с шириной нескольких пяточных члеников ножки. Проволоку укрепляют клейкой лентой на лупе и сгибают внутрь под прямым углом. Когда волоски пятого (предпоследнего) спинного сегмента держат на кончике проволоки, тогда возможно быстрое определение (изображение 10).

 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale_5_haarlaenge_w-Dateien/image003.jpg

Изображение10
Измерение длины волосков по Херольду
(Рисунок: Херольд)

Существуют также стандартные обточенные металлические палочки 0,35 и 0,40 мм, изготовленные механиками по точным наукам для измерения длины волосков.
Точнее происходит определение длины волосков под бинокуляром при 15-ти или 20-кратном увеличении. Для измерения длины в окуляр кладется градуированная измерительная шкала
Е. Браун предлагает измерение длины волосков проекционным способом, для чего требуется диапроектор старого образца, у  которого еще нет механического или автоматического вставного устройства.  Оцениваемые пчелы накалываются через грудки специальными иглами, после чего их фиксируют рядом друг с другом на рейку из мягкой древесины толщиной в один сантиметр.  
 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale_5_haarlaenge_w-Dateien/image005.jpg

Изображение 11
Пчелы, нанизанные на рейку


Туловища пчел должны быть выровнены параллельно продольной кромке рейки, которую затем кладут на светлый фон (изображение 11). Силуэт верхних волосков с помощью объектива делают резким. При правильном наведении граничная линия туловища должна выглядеть как совершенно темная, сильная линия без теней.
В качестве критерия для оценки длины волосков через проектор в ту же зону устанавливается рамочная проволока (0,35 мм). Ее втыкают как иглу в деревянную рейку. На белом картоне ширина этой рамочной проволоки теперь обозначена с помощью двух параллельных черточек.  Так с помощью сравнения с этим шаблоном становится возможным оценка длины волосков.
Вместо диапроектора можно использовать считывающее устройство для микрофильмов с 50-кратным увеличением. Часто расстояние между вставным устройством и оптическим стеклом слишком узкое. Это может потребовать подвинуть вставное устройство поглубже или заменить стекло на более тонкое. Пчелы фиксируются в положении лежа на боку клеем-карандашом на фолию и двигаются под устройство. В остальном процесс такой же, как и с силуэтом через проектор (изображение 12).
 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale_5_haarlaenge_w-Dateien/image007.jpg

Изображение 12
На экране считывающее устройство для микрофильмов верхние волоски на спинном сегменте очень хорошо виды.

Верхние волоски у темной пчелы от длинных до средних, у карники, напротив, короткие. По Руттнеру в чистой семье Карника не должны находиться пчелы с длиной волосков более чем 0,40 мм (класс 1), не более трети должны иметь класс m. Племенные стандарты DIB предписывают для карники:
Класс                                                k     m     l
Максимально допустимый процент   100   30    -
Помесь темной пчелы у карники очень быстро узнается по волосяному покрову. Увеличение длины волосков (включение в класс m) всегда должно очень критично оцениваться.

Волосяная кайма
Карника отличается от темной пчелы с первого взгляда по брюшку в форме торпеды и их серому «пушистому» внешнему виду. Уже Скленар требовал от своей пчелы, чтобы она была спокойной, серой и миролюбивой. Внешний вид «серого цвета», кроме того, служил селекционным признаком для определения примеси темной пчелы. Этот критерий был значительно завышен и приобрел большое значение, оставив в стороне производительность. Радикальным примером был штамм Alba (albus lat.= белый), поставляющий очень серых пчел, но которые по производительности оставляли желать лучшего.
Серое общее впечатление карники вызвано широкими волосяными полосами. Это светло-серые, проходящие поперечно через третий по пятый спинной сегмент, полосы. Волосяные полосы у пчел северной расы узкие, а у южных рас гораздо шире. Для лицензирования ширина волосяной каймы на четвертом спинном сегменте, то есть средней каймы, является решающей.  Она рассматривается на стороне брюшного кольца, то есть там, где она самая широкая, а не вверху на спине.  
Ширина волосяной каймы оценивается в отношении к лежащей за ней черной кромке сегмента. Если пчелы иногда сильно стягивают свои брюшные кольца, то волосяные полосы частично исчезают под находящимся над ней кольцом. Тогда брюшко с помощью пинцета нужно немного растянуть.
Классификация волосяных полос производится следующим образом (изображение 13):


узкая

=

обозначение f:

Волосяная кайма значительно уже чем темная полоса

средняя

=

обозначение ff:

Волосяная кайма и темная полоса почти одинаковы

широкая

=

обозначение F:

Волосяная кайма значительно шире чем темная полоса

 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale6_filzbinden_w-dateien/image001.jpg

Изображение 13
Волосяная кайма (Рисунок: Хиндерхофер)

Надписи на рисунке:

  1. Кайма                                   Дополнительная кайма
  2. Кайма
  3. Кайма

f – узкая        ff – средняя             F- широкая
В Шлесвиг-Хольштайн пчеловоды учитывают еще один класс FF (очень широкая) (изображение 14). В ней ширина волосяной каймы занимает больше 60% ширины сегмента. Как правило, эти пчелы все же включаются в класс F.

 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale6_filzbinden_w-dateien/image002.jpg

________f____________ff____________F____________FF__________

Изображение 14
Волосяные полосы по четырем классам (Рисунок: Фалькенберг)

В типах F и FF на втором сегменте можно найти еще одну заметную, так называемую дополнительную кайму. Но она, как правило, не распространяется через весь сегмент. Только у экстремальных типов FF она простирается через весь сегмент. Тогда она выглядит почти как нормальная волосяная кайма. У типов f и ff дополнительная кайма все же часто отсутствует, или она обозначена незаметно.
Волосяные полосы у темной пчелы в большинстве случаев узкие, для карники племенные стандарты DIB предписывают следующее:

Класс

F

ff

f

Максимально допустимый процент

100

50

-

Ширина волосяной каймы не является надежным признаком, чтобы установить у карники помеси. Согласно Руттнеру ширина волосяной каймы при постороннем вмешательстве скорее увеличивается, по крайней мере, пока доля карники перевешивает. Только при сильном участии Mellifera волосяные полосы становятся значительно уже.

Кубитальный индекс
Передние крылья пчел обнаруживают тонкие жилки с четким разделением на отдельные ячейки. Различные относительные значения отдельных участков жилок друг к другу у географических пчелиных рас регионально различны и определяют породу. Эту жилку крыла можно легко измерить. Кубитальный индекс является важнейшим признаком различия рас.
Для практики различия у трех европейских пчелиных рас важными являются прожилки третьей кубитальной ячейки (изображение 15). Уже ее форма у темной пчелы и у карники обнаруживает различия: у темной пчелы ячейка широкая и коренастая, у карники гораздо длиннее и стройнее. С помощью измерения жилок можно определить различие еще четче.
Основная жилка через нисходящий нерв (Nervus recurrens) делится на две части, а именно на часть а (до основания крыла) и часть b (до кончика крыла). Соотношение обеих длин друг к другу, а именно a : b, мы обозначаем как индекс крыла, а по-научному - кубитальный индекс.
У темной пчелы эта относительная величина меньше, чем два, у Ligustica и Carnica она должна быть больше чем два, то есть отрезок b можно два раза наложить на отрезок a.

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale7_cubitalindex/image701.jpg

Изображение 15
Прожилки на переднем крыле (рисунок: Фоке)

 

Препарирование крыльев
Для измерения крыльев потребуется 50 пчел. При этом для каждой пробы всегда измеряются крылья одной стороны – то есть или правые, или левые. С помощью пинцета мертвые пчелы берутся за грудь, и ножницами отрезается крыло одной и той же стороны. Крылья собирают в стеклянную чашечку (часовое стекло) или на белой подстилке. В качестве предметного стекла используется два тонких стекла (20 х 2 см), которые скрепляют клейкой лентой по продольной стороне. С помощью чертежного пера крылья кладут на стеклянную пластинку и накрывают другой такой же пластинкой (изображение 16).
 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale7_cubitalindex/image702.gif

Изображение 16
Препарирование крыльев на предметном стекле
(Рисунок: Фалькенберг )


Чтобы избежать потери крыльев (поток воздуха!), используется глицерин, который, однако, может повлиять на ясность микроскопической картины. Поэтому смачивается не вся поверхность предметного стекла, а глицерин наносится полосами с помощью кисточки, а затем на эти полосы глицерина кладутся крылья с основанием. Вместо глицерина можно использовать также пленку «теза» шириной 15 мм. На стеклянную пластинку наклеивается от трех до пяти широких полос, затем снимают защитный слой. Путем легкого нажатия крылья наклеиваются таким образом, что кончики крыльев с кубитальными ячейками остаются свободными. Так получают очень ясную микроскопическую картину с очень точными измеренными величинами.
Вместо глицерина или пленки «теза» можно также фиксировать измеряемые крылья на предметном стекле с помощью стандартного клеящего карандаша (Pritt-Stift, Tesa Kleber) на их узком конце.
Руттнер советует класть отрезанные крылья в емкость со спиртом, в который добавлено немного сахара. Затем вынутые крылья кладут ровным рядом на предметное стекло. Благодаря добавлению сахара они хорошо прилипают после испарения спирта к стеклянной пластинке.
Австрийское федеральное управление пчеловодства разработало собственное устройство для препарирования крыльев (изображение 17+18). Они закрепляются не между двумя предметными стеклами, а между двумя полосами пленки «теза». Этот прибор, который легко изготовить самим, рекомендуется там, где обрабатывается много проб, то есть в лабораториях.
Устройство состоит из одной рейки шириной около 7 см, на обоих концах которой прикреплено по ролику пленки «теза» шириной 25 мм.

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale7_cubitalindex/image703.jpg

Изображение 17
Устройство для препарирования крыльев. Под  ним крылья между пленкой «теза».
(Рисунок:  BA. Лунц)

В рейке находится канавка глубиной около двух миллиметров по ширине полосы «теза». Сначала пленка «теза» тянется от правого ролика через эту канавку, при этом липкая сторона находится наверху. На нее кладутся и выравниваются измеряемые крылья.  На маленьком листочке добавляется номер семьи и номер селекционной книги матки. С помощью пленки «теза» с левого ролика крылья заклеиваются сверху. Латунный ролик, поддерживаемый резиновой прокладкой, прижимает ленту липкой стороной вниз к основе. Затем ленту отрезают по требуемой длине. Ленты можно измерять, как стеклянные пластины под микроскопом. Затем препарированные крылья хранят вместе с результатами исследования. Последующая проверка этим же способом возможна в любое время.
 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale7_cubitalindex/image704.jpg

Изображение 18
Крылья кладутся на ленту «теза

Проведение измерений
Кубитальный индекс указывает, в каком соотношении основная жилка третьей кубитальной ячейки переднего крыла пчелы разделена Nervus recurrens (лат.). Чтобы рассчитать этот индекс, нужно измерить длину обоих отрезков жилки а и b.
a) Измерение с помощью лупы
Раньше соотношение длины оценивалось с помощью лупы только приблизительно (изображение 19):
+     =  большой   (Кубитальный индекс                  > 2
x     =  средний (Кубитальный индекс                     = 2
-      =  маленький  (Кубитальный индекс                < 2
 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale8_durchfuehrung_messung_w-Dateien/image001.jpg

Изображение 19
Классификация кубитального индекса (рисунок: Фоке)


Тем самым люди думали более или менее отделить друг от друга темную пчелу и карника. Между тем местная раса проявляет преимущественно характер карники. Поэтому вмешательство чужаков на случном пункте установить значительно сложнее. Поэтому необходимо очень точно измерять, чтобы обнаруживать даже небольшую примесь Mellifera у нашего материала карники. Процесс примерного оценивания с помощью лупы далеко не достаточен и сегодня больше не практикуется.
b) Измерение с помощью микроскопа
Микроскоп с 40-кратным увеличением оказался достаточно точным. Но более точные значения можно получить с помощью 80-кратного увеличения. В окуляр кладется шкала для измерения длины отрезков а и b (изображение 20). Так как для оценки определяющим является только соотношение обоих отрезков друг к другу, требуется не измерение в миллиметрах, а относительное измерение длины.

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale8_durchfuehrung_messung_w-Dateien/image002.jpg

Изображение 20
3-я кубитальная ячейка под микроскопом, примерно 60-кратное увеличение (рисунок: Фалькенберг)

У всех рас, одинаково у рабочих пчел и трутней, угол, который образуют друг с другом отрезки а и b, составляет в точности 151 градус. На этой основе разработали измерительную пластинку (изображение 21, 22 +23), которая должна иметься в институтах пчеловодства в Оберурзеле и Целле, а также в DIB.  Для самостоятельного изготовления делается диапозитивный снимок рисунка, который обрезают по внутреннему диаметру окуляра и кладут точно по центру. Для измерения предметное стекло, или стеклянную пластинку, кладут под объектив. Если использовались ленты «теза», сверху кладут маленькую стеклянную пластинку, чтобы крылья лежали ровно и чтобы избежать нечеткостей. Крыло кладут под объектив таким образом, чтобы критическая точка обеих жилок появилась точно по центру измерительной шкалы. Если микроскоп оборудован предметоводителем (крестообразным столиком), чем работа значительно облегчается, то крылья должны быть зафиксированы на нормальном предметоводителе (76 x 26 мм).

 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale8_durchfuehrung_messung_w-Dateien/image003.jpg

Изображение 21
Измерительная пластинка по Кауше. Круг служит помощью при вставке в окуляр.

 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale8_durchfuehrung_messung_w-Dateien/image004.jpg

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale8_durchfuehrung_messung_w-Dateien/image005.jpg

Изображение 22
Измерительные пластинки Целлера. Пластинка благодаря выемке в центре обеспечивает точное наведение на точку пересечения на точку пересечения

Изображение 23
Измерительная пластинка по Фалькенбергу. Пластинка обеспечивает измерение по-разному разложенных крыльев. (рисунок: Фалькенберг)

Затем с помощью вращения окуляра оба измерительных отрезка накладывают на жилки крыльев и, таким образом, можно отсчитать значения (изображение 24). Оба отрезка (а и b) заносятся в отдельные колонки. Хорошо зарекомендовал себя предусмотренный для этого бланк анализа признаков (бланк расчетов) Немецкого общества пчеловодов (DIB).
 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale8_durchfuehrung_messung_w-Dateien/image006.jpg

Изображение 24
Наложение измерительной пластинки

c) Измерение с помощью диапроектора
С помощью диапроектора можно также провести достаточно точные измерения, если положить крылья между стеклянными пластинами рамок. Если перед этим снять рамку, то вместится больше крыльев. Кроме того, можно сэкономить место, укоротив крылья на их узком конце. Для фиксирования можно и здесь использовать рекомендуемый Руттнером спирт с сахаром, двусторонне клеящуюся пленку «теза» или клеящий карандаш. Глицерин не подойдет, так как ясность картины сильно нарушается.
Проектор устанавливается на 40-кратное увеличение, при этом проецированные крылья показывают длину примерно 40 см. Чтоб избежать искажений, нужно обращать внимание на то, чтобы проекция на стену шла вертикально.
Пастор Херольд разработал специальный индекс-веер (изображение 27), с помощью которого можно быстро измерить отрезки жилок (добавлено в приложении). Веер так накладывается на полотне над крылом, что его вертикальная линия  точно проходит через точку соединения жилок, а правая  наклонная крайняя линия - через конечную точку отрезка b (изображение 25). В конечной точке отрезка а внизу на шкале считывается значение.  Это относительное значение (а:b), то есть искомый индекс крыла. Целесообразно работать с двумя веерами, в зависимости от того, как проецируются крылья, с левым или с правым. Работа будет протекать быстрее, если есть помощник для записи измеренных значений. Важным в этом процессе все же является тщательное наложение индексных вееров, так как неточное наложение приводит к существенным ошибкам. Для этого  требуется прочная проекционная поверхность. Ошибки будут неизбежны, если полотно будет двигаться.
 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale8_durchfuehrung_messung_w-Dateien/image007.jpg

Изображение 25
Наложение индексного веера
Надпись на картинке: Кубитальная ячейка

 

 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale8_durchfuehrung_messung_w-Dateien/image008.jpg

Изображение 26
Измерение кубитального индекса с помощью диапроектора
http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale8_durchfuehrung_messung_w-Dateien/image009.jpg
Изображение 27
Индекс-вееры по Херольду с реальными значениями.
(Рисунок: Херольд)

 

 

 

d) Измерение с помощью автомата для микрофильмирования

В библиотеках, а также в оптовой торговле ведомостей запасных частей часто используются автоматы для микрофильмирования. Вместо микрофильма при использовании этих приборов вставляются предметные стекла или диарамки с крыльями. Каждое крыло можно рассмотреть на экране с 50-кратным увеличением, а длину жилки измерить линейкой.  Можно также скопировать измерительную шкалу (изображение 28 +29) на фолию  и измерять ей. Работать нужно в середине экрана, так как на краях могут быть нечеткости.


 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale9_mikrofilm_lesegeraet%20_w-Dateien/image001.jpg

Изображение 28
Работа на приборе для микрофильмирования

 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale9_mikrofilm_lesegeraet%20_w-Dateien/image002.jpg

Изображение 29
Наложение индекс-веера

e) Оценка с помощью электронной обработки данных

Хуттингер/Пургшталь разработал программу электронной обработки данных, которая значительно облегчает оценку кубитального индекса. Измерение при этом происходит с помощью оцифровывания проецируемого на измерительное табло (цифровой кодирующий планшет) крыла.

Чтобы достигнуть достаточного увеличения, объектив должен иметь очень короткое фокусное расстояние. Для проекции подходит диапроектор с  выдвинутым зеркалом (изображение 30). Еще одну возможность предлагает лабораторный прибор для увеличения негативов.

 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale9_mikrofilm_lesegeraet%20_w-Dateien/image003.jpg

Изображение 30
Схематическое изображение оценки с помощью электронной обработки данных.
(Рисунок: BA. Лунц)

Надписи на рисунке: проекционное устройство
Цифровой планшет
Онлайн-обработка данных

Точки измерения отрезков а и b считываются курсором (изображение 31), все данные сохраняются. Другие данные признаков также заносятся с помощью клавиатуры, обрабатываются программой, и вся оценка признаков распечатывается как конечный результат  (изображение 32+33)

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale9_mikrofilm_lesegeraet%20_w-Dateien/image004.jpg

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale9_mikrofilm_lesegeraet%20_w-Dateien/image005.jpg

Изображение 31
С помощью диапроектора препарированные крылья между двумя стеклянными пластинами проецируются через зеркало на измерительное табло. Три характерных пункта (начальный, пересечения и конечный) считываются курсором.

Изображение 32
На экране появляется индексная кривая.

 

****************************************************************************************
*           Институт пчеловедения – отделение пчеловодства  ЛУНЦ                 *
*                       версия института – Пчеловодство ЛУНЦ                           *
****************************************************************************************

 

Обозначение исследуемой пробы    : 911288.ida

Кол-во иссл. пчел      50                максимальное индексное значение :    3.9091
Среднее значение класса ...  19.76       минимальное индексное значение :    2.1000

 

 

Признак                      в % план.Карника _ заключение/план по mell. заключение
----------------------------------------------------------------------------------------
Среднее значение индекс              2.72    >=  2.53     pos   <=  1.90    neg !!!
<= K1. 17    = .                     8.00    <= 15.00     pos   >= 20.00    neg !!!
1. сегмент без желтых уголков:       95.00    <=100.00    pos   <=100.00    pos
1. сегмент с желт.уголками:          5.00    <= 80.00     pos   <= 30.00    pos
1. сегмент соверш. желтый . . . .:   0.00     =  0.00     pos    =  0.00    pos
2. Сегмент соверш. желтый . . . .:   0.00     =  0.00     pos    =  0.00    pos
Длина волосков длинная . . . . 1 :   0.00     =  0.00     pos   <=100.00    pos
Длина волосков средняя . . . .m :    5.00     <= 30.00    pos   <= 70.00    pos
Длина волосков короткая . . . . .k : 95.00    <=100.00    pos    =  0.00    neg !!!
Волосяные полосы узкие. . . .f :     0.00      =  0.00    pos   <=100.00    pos
Волосяные полосы средние . . .ff :   0.00     <= 70.00    pos   <= 60.00    pos
Волосяные полосы широкие . . . .F :  100.00    <=100.00   pos    =  0.00    neg !!!
‑‑‑‑‑‑‑‑‑‑‑ Рабочие пчелы ‑‑‑‑‑‑‑‑‑­


 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale9_mikrofilm_lesegeraet%20_w-Dateien/image006.gif

Изображение 33
Распечатка результатов исследования

 

Аномалии

Порой прожилки на крыльях обнаруживают ошибки или аномалии (изображение 34). Для оценки такие аномальные крылья, конечно же, не подходят. Поэтому можно посоветовать, дополнительно препарировать крылья, чтобы прибегать к ним для оценки. Аномалии относительно часто попадаются у некоторых племенных линий. Такое наблюдение необходимо отметить на бланке.

 

 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale10_abnormitaeten_w-Dateien/image001.jpg

Изображение 34
Аномалия прожилок крыла

Воздействие температур

Форма прожилок крыла по SOOSE в большой степени подвержена влиянию температуры. Переохлаждение расплода пчел в течение их времени развития обусловливает уменьшение, повышение температуры, напротив, увеличение значение индекса. Известно, что в семье вылупливание пчел часто затягивается, так как расплод во время развития часто подвергался отклоняющимся температурам, в большинстве случаев, переохлаждению.   Это особенно часто происходит во время резкого ухудшения погоды и после переноса на другое место расплода. После вмешательства в гнезда с расплодом ранней весной пробы нужно очень критично оценивать. То же самое действует и для проб из плохо изолированных клеточек для предварительного лицензирования.

 

Вариационная кривая и расчет среднего значения

Соотношение обоих отрезков а к b (кубитальный индекс) получают с помощью деления а/b (а:b).

Расчет производится на двух местах за запятой. При процессе проецирования и индекс-веере по Херольду  коэффициент считывают как индексное значение, тем самым экономится вычисление. С помощью индексных значений можно составить вариационные кривые, которые дают ценные сведения о чистом разведении и передаче по наследству.

Для этой цели полученные индексные значения разделяются на классы (по Руттнеру):

 

Индексное значение Класс Индексное значение Класс
0,70 - 0,75 1 2,00 - 2,15 16
0,76 - 0,80 2 2,16 - 2,32 17
0,81 - 0,86 3 2,33 - 2,52 18
0,87 - 0,92 4 2,53 - 2,74 19
0,93 - 0,99 5 2,75 - 2,99 20
1,00 - 1,06 6 3,00 - 3,28 21
1,07 - 1,13 7 3,29 - 3,61 22
1,14 - 1,21 8 3,62 - 3,99 23
1,22 - 1,30 9 4,00 - 4,44 24
1.31 - 1,39 10 4,45 - 4,99 25
1,40 - 1,49 11 5,00 - 5,66 26
1,50 - 1,60 12 5,67 - 6,49 27
1,61 - 1,72 13 5,50 - 7,56 28
1,73 - 1,85 14 7,57 - 8,99 29
1,86 - 1,99 15 9,00 - 30

Индексные значения по классам
Для процесса проектирования был разработан индекс-веер, на котором вместо значения индекса можно считать класс индекса. Этот индекс-веер находится в приложении этой книги в формулярах. Для использование копируется веер на плотную бумагу или картон. Другие экземпляры можно получить Немецком обществе пчеловодов.

Если работа ведется с помощью автомата для микрофильмирования, индекс-веер копируется на прозрачную фолию (уменьшенный), которую кладут прямо на экран. С помощью индекс-веера можно сэкономить на расчетах, и тем самым очень быстро работать , и заносить классы индекса прямо на бланк. В форме вариационного ряда указывается присвоенное каждому классу число пчел или крыльев.

Пример:

Класс:                                          15        16        17        18        19        20        21        22
Количествопчел --         --         2         6         15        16        9         2

 

Но все-таки более наглядно записывать значения в форме вариационной кривой. На горизонтальной координате вносится класс, а на вертикальной количество пчел. Соединение отдельных значений дает кривую, вариационную кривую (изображение 35).

 

http://www.bienenzucht.de/merkmale/merkmale10_abnormitaeten_w-Dateien/image002.jpg

Изображение 35
Вариационная кривая кубитального индекса

Если работа ведется на бумаге в клетку и для каждой пчелы в классе на клетке ставится крестик , то быстро получается та же кривая. На бланках исследования признаков Немецкого союза пчеловодов такие поля уже отпечатаны. Упорядочивание значений индекса по классам и пометка крестиком могут происходить одновременно, благодаря чему получается желаемая кривая в форме ступенчатой диаграммы (изображение 36).  В вариационной статистике такое изображение называют «ступенчатый многоугольник».

Для оценки семьи наряду с индексной кривой необходимо также среднее значение всех измеренных индексных значений. Оно выводится из суммы всех средних значений, поделенных на количество исследуемых пчел.

 

222.jpg

Кубитальный индекс по классам (соотнесенный с 1/60 отрезка)

 

111.jpg

Изображение 36
Колонка с отсчетными значениями, рассчитанными значениями индекса, а также ступенчатая диаграмма.
(выкопировка из расчетного бланка DIB)

Так как для одной пробы, как правило, исследуется 50 крыльев, получается следующая формула для среднего значения:

M =

Сумма всех значений индекса

50

С помощью откорректированного индекс-веера по Херольду считываются не значения индекса, а классы индекса. Здесь значение должно быть рассчитано через среднее значение класса. Так как среднее число проб  находится не в начале, а в середине класса, к среднему значению класса прибавляется еще половина класса, то есть значение 0,5, это дает для среднего значения класса формулу:

M =

Сумма всех значений индекса

+ 0,5

50

Пример:

Количество пчел

Класс

 

 

 

2

17

=

34

 

6

18

=

108

 

15

19

=

285

 

16

20

=

320

 

9

21

=

189

 

2

22

=

44

Общая сумма

980

Среднее значение класса M = 980 : 50 = 19,6 + 0,5 = 20,10

Это значение заносится в диаграмму как горизонтальная линия.

Среднее значением как класс не очень наглядно, поэтому его необходимо пересчитать в реальное значение. Для значения класса используют нижнее предельное значение и с помощью интерполяции получают  следующее прибавляемое значение. Разницу со следующим классом умножают на среднее значение класса за запятой, это дает реальное среднее значение.

Пример:          Среднее значение класса (см. выше) 20,10. Класс 20 начинается с 2,75 и достигает 2,99, то есть разница составляет 0,24.Через интерполяцию получают реальное среднее значение: M = 2,75 +(0,10x0,24) = 2,75+0,02 = 2,77

це фото зроблено моїм мікроскопом

foto.jpg

як бачите , все абсолютно можна побачити і поміряти. Як саме , в наступній публікації.

Іван Михайлович

По закінченню сезону 2016 року, у мене назбиралося  різної інформації щодо походження наших українських бджіл. Маю на увазі, джерела оригінального матеріалу нашої української бджоли.  Я зробив висновок, чим швидше ми залучимо науковців до нашої організації, та візьмемо на себе частину їх роботи  , тим швидше одержимо  результати корисні для нас усіх. Про державне фінансування не йдеться, нашій державі не до нас з  вами і тим більше до бджолярської науки.  Одним  словом , лозунг " спасіння утопаючого - діло рук самого утопаючого", найкраще підходить до нашого випадку. Будемо надіятися на те , що хоч не будуть перешкоджати. І за те спасибі. А час покаже, як воно буде надалі. Як висновок ми маємо , більш менш систематизовані та досліджувані , дві породи української бджоли.  Так склалосі, що в Україні селекція ведеться по  типах. Маємо карпатські типи  ( Говерла, Рахівський, Вучківський, Синевір, Захар, Галичанка, Подолянка, та тип 100)  три типи української степової ( Новоукраїнський, Сагайдацький, Хмельницький) є цікаві досліди (Гадяч) по гігієнічному типу  української степової ( в европі це вароатолеранц).

Десятки років поспіль працюючи з карпатськими матками , одержаними з Закарпаття, зробив для себе наступний висновок. Для подальшої роботи з карпаткою необхідно терміново відшукати джерела походження та знайти людей які не просто називають своїх маток "карпатками", і часто-густо  спекулють  на власній назві " вучківька" , а знайти тих,  хто дійсно займається карпатськими бджолами. Мої пошуки по "старих каналах" та за допомогою друзів,  дали непогані результати.

Я переміряв сотні проб бджіл,  від різних маток одержаних з Закарпаття  , залишив лише  деякі і  кількох людей з якими буду продовжувати подальшу роботу по вдосконаленню та покращенню карпатських типів бджіл. Для загалу хочу представити цих людей і їх матеріал.

Карпатський тип " Говерла " (Керек П.М. та Поляк А.Й.).походить від добре відомої лінії 62, Колочавського та Вучківського типів. Бджола крупніша за бджолу вучківського типу, забарвлення трутнів типове для карпатських бджіл, робочі бджоли темно -сірі . Матки мають різноманітне забарвлення , від темного до світло коричневого.Значення кубітального індексу становить 2,57 при 92% позитивних значень дискоїдального зміщення. Бджоли миролюбні, спокійно поводяться при огляді гнізда, нерійливі, відвідують  медоноси при низькому вмісті цукрів у нектарі. Яйценосність маток становить 1800-2400 яєць на добу.

Говерла 2016.jpg

«Рахівський» тип.Під час виконання науково-дослідних робіт по створенню внутрішньопородного типу карпатських бджіл "Рахівський", використовувався матеріал, що походив із Рахівського району, тому він і отримав таку назву. Репродукція маток та бджіл даного типу зосереджена на пасіці господарства Мерцина І.І., яка розташована в Берегівському районі , Закарпатської області.

Відселекціоновані методом чистопородного розведення в напівзакритій мікропопуляції бджолині сім'ї внутрішньопородного типу "Рахівський" структуровані на 3 генеалогічні групи, кожна з яких являє собою сукупність сімей спільного походження з матками різних поколінь.

Робочі особини та трутні, якої ,мають однотипне забарвлення тіла і по породовизначаючим ознаках відповідають самим високим вимогам стандарту на карпатську породу бджіл. По цих ознаках вони знаходяться на рівні з раніше відселекціонованими типами «Вучківський» та «Говерла». Тобто, робочі бджоли створеного типу характеризуються кубітальним індексом 2,74, дискоїдальним зміщенням 96,9% позитивних випадків, випуклою формою крайньої границі воскового дзеркальця п'ятого стерніта у 100% випадків та довжиною хоботка 6,61 мм.

Слід також відмітити, що у робочих бджіл даного типу колір опушення тергітів черевця дещо відмінний від бджіл, наприклад, типу «Вучківський». Якщо в останніх він світло-сірий, то в перших –тьмяно-сірий.

У другій половині активного періоду при відсутності в природі медозбору бджолині матки цього типу скорочують відкладання яєць, чим досягається економне витрачання кормів. Поряд з цим ,  це один з типів, що характеризується надраннім розвитком. При перших теплих проміньчиках весни, бджоли несуть пилок з перших пилконосів та приступають до вигодовування розплоду. Йде активне нарощування маси бджоли і пасічникові необхідно передбачити  достатньо кормових запасів у вулику.

Матка та бджоли Рахівського  типу. 1.JPG

Тип «Синевир». Бджоли створюваного внутрішньопородного типу мають характерні для чистопородних карпатських бджіл величини породних ознак, а саме: кубітальний індекс 2,78; дискоїдальне зміщення позитивне ; випукла форма крайньої границі воскового дзеркальця п'ятого стерніта у 100% випадків, довжина хоботка 6,57 мм (Lim 6,44-6,67). Бджоли сірі, або сріблясто-сірі; миролюбні, або помірно миролюбні при закінченні медозбору чи зміні погоди; печатка меду світла (суха) без чітких окреслень границь комірок; проявляють відмінну зимостійкість; мають підвищену стійкість до проносних захворювань; нерійливі, схильні до проведення тихої заміни маток; пристосовані до збирання нектару з низьким вмістом цукрів; характерний бурхливий весняний розвиток сімей.

Яйценосність маток висока – 1850-2500 яєць на добу. За сприятливих умов при збиранні нектару з сильних медодаїв продуктивність сімей становить 60- 80 кг меду за сезон, а в окремі роки до 100 кілограм і більше.Роботи по створенню типу карпатських бджіл «Синевир» проводяться на базі пасік господарства Папп В.В. у Хустському районі Закарпаття.

Матка типу Синевир 1.jpg

Тип Вучківський. Бджоли створеного внутрішньопородного типу мають характерні для чистопородних карпатських бджіл величини породовизначальних ознак, а саме: кубітальний індекс 2,54; дискоїдальне зміщення позитивне у 99,4% випадків; випукла форма крайньої границі воскового дзеркальця п'ятогостерніта у 100% випадків, довжина хоботка 6,71 мм. Бджоли сріблясто-сірі, миролюбні, печатка меду переважно світла (суха) без чітких окреслень границь комірок, зимостійкі, мають підвищену стійкість до проносних захворювань, нерійливі, пристосовані до збирання нектару з низьким вмістом цукрів, також пристосовані до використання як слабких, так і сильних медодаїв, інтенсивний розвиток сімей починається вже рано весною.

Яйценосність маток висока (1800-2400 яєць на добу), що забезпечує нарощування сили бджолиних сімей до медозбору з ранніх медодаїв. За сприятливих умов при збиранні нектару з сильних медодаїв продуктивність сімей типу «Вучківський» становить 80-100 кг меду за сезон, а в окремі роки до 130 кг.

Первинний репродуктор карпатських бджіл типу Вучківський розміщується у с. Вучкове Міжгірського району, Закарпатської області.

Песпективними , та відносно новими, є напрацювання нижче  типів та ліній бджіл які наведені нижче.  Про які я напишу згодом.

Лінійна група карпатського типу "Захар " ( Берцик О. та Берцик Л.), добрано з місцевих популяцій високогірної карпатської бджоли. Дуже добре зимує, раннній розвиток, не любить порушення правил догляду за бджолами,  печатка меду суха , білосніжна, прекрасно підходить для одержання стільникового та брускового меду. Хороша бджола карпатського типу.

Лінійна група карпатського типу " Галичанка" ( Болюбаш Б.), окрема генеологічна група вучківського типу бджіл, відселекційонвана в медовому напрямку, на максимальне використання взятків протягом всього медозбірного періоду.  В нашій місцевості  в зиму йдуть середньої сили 5-8 рамок Дадана,  ( серпень безвзятковий). Весняний розвиток  надранній,  матки починають яйцекладку в січні і після обльоту буває 3 рамки розплоду  з 8-9. Засів появляється після обльоту.Миролюбність 3-4 бали ( досить миролюбні).При взятку більше 2 кг/день  медове і розплідне гніздо різне. На сотах сидять спокійно,  Від родоначальниці , шляхом ШЗ, створено  8 сестринських  сімей яку буду тестувати протягом 2017 року. В сімях з цими матками дуже добре восковиділення (мостики між рамками).

DSC00818.JPG

характер яйцекладки маток GALYCHYNA 1-28-2015.JPG

WP_20160514_19_38_46_Pro.jpg

WP_20160603_003.jpg

на фото показано розплід родоначальниці та характерна печатка меду.

Лінійна  карпатська група "Подолянка " (Доскоч І.) На першому фото масив робочих бджіл  групи Подолянка.

38-05-17-1-20-2016.jpg

дочка Подолянки (38-05-17-1-20-2016)

38-05-17-1-20-2016-1.jpg38-05-17-1-20-2016-2.jpg

38-05-1-20-54 -2016.jpg наступниця  Подолянки , два роки спостереження , перспективна на  2017 році.

розплід PODOLYNKY на пізньому взятку -гречка.JPG

гніздова рамка Подолянки на пізньому взятку з гречки. Сестринська група (40 сестер) карпатського типу, яка походить  з місцевої рівнинної популяції  бджіл  від  матері 38-05-15-2014 ( Подолянка), дала мені  двох  чудових  нащадків 54 і 17 .

38-05-54-2015 - дуже лагідна бджола, не "зривається" весною, нарощує масу бджоли з настанням сталого приносу нектару до вулика, успішно використовує  взятки з садів та лісового різнотравя (чорничники, малина, крушина, липа) , корми використовує  розсудливо, крім вигодовування розплоду завжди відкладає запаси. За два роки  спостереження в умовах Західної України приносить 35-50 кг.  товарного меду у вуликах лежаках. Мед складає в гніздо і несе до надставки ,  оптимальний розмір  розплідного  гнізда 12 рамок (300) , не схильна до роїння, але вимагає достатнього обєму над розплідним гніздом. Зимує на 7-8 стандартних гніздових рамках Дадана.Оптимальна бджола для присадибного пасічникування та для пасічників вихідного дня.

38-05-17-2015 - внучка від  гібридної комбінації  ( ШО)38-05-20-1/15-2015 та трутнів місцевої "мясної" карпатської бджоли.  Характер спокійний, надшвидкий старт весною,   високий темп  яйцекладки, швидко відбудовує стільники, підтримує гігієну у вулику , краще працює у вуликах вертикального типу.  У вуликах малого обєму,  буде роїтися, але з ройового стану виходить легко, необхідно формувати протироєві відводки.  Рекомендується для промислових пасік та пасічників промислового напрямку з досвідом роботи. Вимагає своєчасного роширення гнізд та значного об"єму під кормові запаси. В умовах Миколаївської області , пекети 4-х рамкові стандартні, сформовані в перших числах травня на матках цього типу,  використовують взятки з акації та соняшника, сім"ї не просідають,  середній показник  з пакета  42-68 кг. меду.

лінія 100 ( Паращинець О.) детальну інформацію подам трохи пізніше, як одержу  від оригінаторів.

Окремо хочу згадати про типи української степової бджоли.

Українська степова порода, внутрішньопородний тип «Сагайдацький»

У 2002 році  в результаті експедиційного обстеження у Шишацькому районі Полтавської області у селі Сагайдак було виділено пасіку Романенко П.А. Бджолині сім’ї виділялися високими показниками зимостійкості та продуктивності, характеризувалися світлою печаткою меду та сірим забарвленням бджіл. Екстер’єрний аналіз підтвердив відповідність бджіл українській степовій породі. . Для оцінки виділеного матеріалу на пасіки ПФІБ (Полтавський філіал Інституту бджільництва) було завезено личинковий матеріал сімей №19, 29 та 58. Шляхом індивідуального відбору з оцінкою маток за якістю потомства було отримано селекційну групу «Сагайдацька».Отримані матки використано для передачі на виробничу пасіку КСП ім. Фрунзе (Харківська обл., Золочівський р-н, с. Писарівка), де проведено подальше напрацювання відселекціонованого матеріалу, його розмноження. З 2010 року племінний матеріал інтенсивно використовується і розмножується на пасіці Гаврилова В.Г. (полтавська обл., м. Карлівка). На пасіці щорічно проводиться підбір материнських сімей, інтенсивно передається на навколишні пасіки для створення трутневого фону  типу «Сагайдацький».

Бджоли типу характеризуються досить високою зимостійкістю в умовах Лісостепової зони України, задовільно переносять мінливі погодні умови на літніх точках, характеризуються незначним ослабленням сімей (до 25%). Витрати корму на вуличку бджіл складають 1,4-2,4 кг. Стійкість до захворювань, рійливість, миролюбність типові для українських степових бджіл. Тобто досить стійкі до нозематозу та гнильців, малорійливі, але в окремі роки в ройовий стан може входити до 25% бджолиних сімей. Помірно агресивні. Агресивність проявляється за несприятливих кліматичних умов та за відсутності взятку. Помірно прополісують гнізда.Плодовитість маток у період найбільш інтенсивного розвитку (червень) доходить до 1850-2300 яєць за добу.Відрізняються високою працездатністю під час середніх та сильних медозборів. Легко відбудовують 8-12 стільників (435х300) за сезон. В умовах задовільних і багатих ресурсів нектару збір меду за сезон становить 50-80 кг на сім’ю. Нерідкі випадки, коли сім’ї дають і 120-150 кг.Бджоли характеризуються типовими для української породи ознаками екстер’єру, а саме:

- довжина хоботка 6,31-6,57 (в середньому 6,43 мм);

- кубітальний індекс 2,0-2,5 (найбільш типові показники 2,1-2,3);

- дискоїдальне зміщення позитивне у 62-80%;

- вигнута форма заднього краю воскового дзеркальця п’ятого стерніту – 72-94%;

- забарвлення бджіл – переважно сіре, 2-3% бджіл з світло-коричневим забарвлення на 1-2 стернітах.

Маса бджіл, трутнів та маток типові для породи: одноденних бджіл 102-110 мг, трутнів при народженні 220-290 мг (в залежності від періоду та місця вирощування), неплідних маток при виході із маточника 205-220 мг, плідних при відборі із мікронуклеуса 230-280 мг. Трутні мають темне забарвлення. Матки найчастіше темно-коричневого кольору, рідше зустрічаються світло-коричневі або чорні.Запропонований тип за описом має морфо-біологічні та господарські характеристики, типові для українських степових бджіл, але являється цінним джерелом генетичної інформації, урізноманітнює генотип породи і може бути використаний для її структиризації.

Трутн__ Новоукраїнського типу.JPG

Новоукраїнський тип української степової бджоли.

Новоукраїнський тип української степової породи бджіл відселекціоновано на 15 – 20% підвищену медопродуктивність в порівнянні до середнього по породі. Відрізняється високою працездатністю під час середніх і сильних медозборів. Дискоїдальне зміщення позитивне у 82,2% lim 66,6 – 95,9% у Сагайдацького типу 62 – 80%. Вища межа по кубітальному індексу до 2,5 у Сагайдацького до 2,3.

Сагайдацький  тип має проміри екстер’єру бджіл, які ідеально відповідають вимогам породи і має цінність , як джерело генетичного матеріалу. Він урізноманітнює генотип української степової породи і може використовуватись для її структуризації.

Серед української степової та карпатської бджоли відібрано та знаходиться в процесі закріплення ознак, групи бджіл стійких до основних захворювань бджіл та вароатолерантні.  На наших пасіках ( ГО ОМУ) поряяд з нашими кращими сестринськими групами, знаходяться групи відомих европейських маткарів та організацій. Ми маємо що з чим порівнювати та робити висновки. Можу з впевненістю сказати, українська оригінальна бджола та її комбінації, не є гіршими , а в окремих випадках і переважають своїх европейських  сородичів. 

В цьому короткому огляді , я не розкриваю багатьох інших напрацювань які  є і ще  будуть  в українських пасічників. Я описав лише ті які у мене є на пасіках і з якими я маю  намір працювати і надалі. З наступного року, ми гармонізуємо европейські селекційні методики до методик українських, і зможемо використати з користю для українських маткарів та селекціонерів, відомий у Европі  селекційний інструмент  beebreed.eu (https://www2.hu-berlin.de/beebreed/ZWS/)/.

Маю надію і найщиріші побажання . найближчим часом побачити українських маткарів серед маткарів Европи.  Всіх  хто мають додаткову інформацію, напрацьований цікавий матеріал  запрошую до співпраці.

бджоли масив Подолянки.jpg

Іван Михайлович

Маю трохи часу , "мандруючи по тенетах інтернету" , знайшов цікаву, як на мене інформа

1. Організація, методи та програми селекції бджіл

1.1 Методи селекційної роботи

Медоносні бджоли - комахи з високим рівнем суспільного життя, що живуть сім'ями, що складаються з однієї самки, кількох десятків тисяч її дочок і декількох сотень синів, які з'являються в благополучних сім'ях тільки влітку і виконують функцію розмноження
Трутні гаплоїдні, тобто вони розвиваються з незапліднених яєць, тоді як матки і робочі бджіл диплоїдні - вони відбуваються з яєць, запліднених спермою, що зберігається в сперматеці  матки та отримано від кількох трутнів. Парування маток трутнів відбувається у повітрі, іноді на значній "відстані від пасіки, що утрудняє його контролі У той час як трутень злучається один раз в житті тільки з однією маткою,:(  матка надзвичайно плідна і може відкладати 2-3 тис. яєць на добу. Образно кажучи, трутні є гамети від матки Зазначені особливості показують доцільність селекції по жіночій лінії.
Багато господарсько корисні ознаки медоносної бджоли є результатом діяльності робочих бджіл сім"і і селективна цінність цих ознак оцінюється не через  особин які беруть участь у паруванні маток і трутнів а  через робочих бджіл. Таким чином, бджолина сім'я в цілому являє собою своєрідний і оригінальний селекційний об'єкт.
Як і в інших галузях тваринництва, в бджільництві використовують методи чистопородного розведення та схрещування.
Підкреслюючи творче значення селекційної роботи взагалі, відомий радянський генетик Н.І. Вавілов писав: "Селекція по суті є втручання людини в формоутворення тварин і рослин; іншими словами, селекція представляє собою еволюційний процес, який спрямовується волею людини". Форми і методи селекційної роботи можуть бути різні: одні селекціонери здійснюють селекцію з використанням декількох порід, інші є прихильниками чистопородного розведення.
Ще відомий швейцарський вчений-бджоляр Крамер, розмірковуючи про вибір породи, зазначав, що місцева бджола, "... яка протягом цілих тисячоліть пристосовувалась до умов нашого клімату і акліматизована відповідних умов, повинна вже хоча б тому представляти із себе найблагородніший продукт для розведення, так як вона менш за все схильна до виродження ".
Розглянемо схеми селекційної роботи в деяких країнах з розвиненим бджільництвом.
Завдання племінної роботи в бджільництві - постійне поліпшення порід бджіл. Наслідком такого поліпшення є розвиток основних господарсько корисних ознак і їх стійка передача з покоління в покоління. Хоча показники продуктивності бджіл складаються з безлічі чинників і залежать від них, все ж селекцію доцільно вести не за цим окремими показниками, а за результуючою ознакою, зокрема Медопродуктивність.
Щоб оцінка та відбір бджолиних сімей були об'єктивними, необхідно їх проводити серед можливо більшої кількості порівнюваних бджолиних сімей.
У будь-якому разі першим етапом селекційної роботи має бути отримання ліній на основі чистопородного розведення, максимальне використання їх генетичних особливостей для досягнення найбільшого господарсько корисного ефекту. Шляхи і форми такої роботи можуть бути різні. Однак розвиток таких ліній обмежена, і настає етап, коли виникає необхідність проведення міжлінійного схрещування як усередині породи, так і між породами.
F. Kobel, слідуючи концепції Крамера про переваги чистопородного розведення місцевих бджіл, ретельно переробив дев'яте видання його книги, змінивши назву на "чистопородне розведення медоносної бджоли". Це фундаментальна праця, корисний не тільки в якості практичного керівництва з чистопорідної селекції для швейцарських бджолярів, але цікавий для всіх селекціонерів.
Найважливішим моментом Ф. Пси вважає складання ретельного плану селекційної роботи. Вирішальне значення має відбір племінних бджолиних сімей. При цьому слід контролювати також продуктивність сімей з матками-сестрами, тітками та ін, тобто вести відбір за походженням і за якістю потомства. Засобом для проведення такого відбору є бальна оцінка. Після оцінки вихідного матеріалу необхідно вибрати не менше шести племінних маток, вивести від них дочок і сформувати групи родин. Після дворічного випробування відбирають кращих.
При розведенні по лініях внаслідок інбридингу може послаблюватися життєздатність бджолиних сімей, в такому разі постає питання про "освіження крові". Хороша селекційна робота неможлива без використання ізольованих злучних пунктів. Однак,  заміна маток на сусідніх пасіках і без надійної ізоляції, на думку Ф. Кобель, може забезпечити протягом кількох поколінь хороший селекційний ефект.
К. Dreher дав грунтовну та узагальнену характеристику методам чистопородного розведення та схрещування у бджільництві. Серед передумов успішної селекційної роботи він виділяє ясність селекційної мети, найвищу продуктивність при можливо більш низьких витратах, однаковість складу і надійність успадкування цінних ознак. Селекціонер може впливати на генотип в результаті відбору або використовуючи ефект гетерозису. При цьому слід мати на увазі, що отримані в останньому випадку зміни не спадкові. Різні методи внутрішньопородної селекції можна класифікувати наступним чином.
А.  Інбридинг передбачає:

1.тісне лінійне розведення, що приводить через кілька поколінь до утворення інбредних ліній;

2. широке лінійне розведення;

3. тісне групове розведення;

4. широке групове розведення.
Б. Аутбридинг передбачає:

1.планомірне 2-4-лінійне схрещування інбредних ліній;

2. планомірне схрещування різних за походженням груп одного екотипів; планомірне схрещування різних екотипів.

Серед методів міжпородного схрещування можна виділити отримання і промислове використання F 1, багаторазове користувацьке схрещування, ротаційну селекцію, витіснювальне схрещування, породостворюючі схрещування.
Одним з перших дослідження тісного інбридингу у бджіл провів  Ф. Фогель, який від двох сімей єгипетських бджіл вивів безліч поколінь. Починаючи з 6-7-го покоління бджолиного розплоду ставало все менше, сім'ї робилися нежиттєздатними.

Після другої світової війни Г. Віддель із штаму Скленар шляхом близькоспорідненого спарювання вивів свій штам Альба. Він досяг крайнього посилення ознак карника, але при цьому також значно знизилася життєздатність бджіл. Така ж проблема виникла у доктора Кейла з США, отримав для фірми "Дадан і сини" кілька інбредних ліній. Зміст таких ліній для подальшого кроссування було пов'язане з великими витратами.
Як тільки внаслідок інбридингу відбувається збіднення генів, підвищується випадання розплоду бджіл. Щоправда, як уже було сказано вище, проти небажаних наслідків інбридингу у медоносних бджіл виробився цілий ряд пристосувань: спаровування статевих партнерів відбувається далеко від своєї пасіки і в основному з неспорідненими партнерами; молоді матки за 1-3 шлюбних вильотів спаровуються в середньому з 8-9 трутнями; гаплоїдність трутнів сприяє тому, що шкідливі гени у них не можуть залишатися в прихованому стані, вони проявляються зовні. Такі трутні не витримують конкуренції в місцях їх збору.
Нетісний інбридинг, при широкому лінійному розведенні,  цілком прийнятний для селекції при наявності надійних пунктів спаровування або інструментального осіменіння.
Тісне групове спаровування здійснюється всередині певної популяції. Поки штами не звужуються до ліній, небезпеки інбридингу немає.
Успішно можна практикувати широке групове розведення.Такий метод  використовується в Україні на Закарпатті.
Продукти схрещування інбредних ліній відрізняються більш високою продуктивністю за рахунок ефекту гетерозису. Однак цей ефект нестійкий, і через кілька поколінь продуктивність знижується до рівня вихідного матеріалу і нижче. За цим же принципом були створені гібридні штами бджіл Старлайн і Міднайт в США.
Досить поширене і планомірне схрещування всередині екотипів, а також різних екотипів всередині породи. Цей метод також дає "можливість отримувати значний ефект гетерозису, але так буває далеко не завжди, і тому в кожному конкретному випадку треба проводити спеціальні дослідження.
При міжпородній гібридизації, коли використовується F..., селекціонери мають для отримання помісей брати тільки чисті породи.

З середини минулого століття почалося завезення іноземних порід бджіл, що повсюдно призвело до безпланово метизація і знищення генофонду місцевих порід. Зміст чистих порід і планове отримання помісей першого покоління вимагає попередніх витрат і чіткої організації.
У бджільництві можливі й багаторазові міжпородні схрещування. Цей спосіб успішно застосував Адам при створенні бджоли типу  бакфаст. При цьому бджоли італійської породи схрещувалися з місцевими англійськими бджолами.
Слід відзначити також витіснювальне схрещування, досить широко використовується у бджільництві. При цьому способі в цілому хороша порода, яка має лише деякі недоліки, схрещується з менш цінною, але не має цих недоліків. Наступні генерації схрещують знову з бажаною породою. Стихійне витіснювальний схрещування відбувається при схрещуванні місцевих бджіл з привізними породами.

Хочеться застерегти в селекційній роботі від необдуманого схрещування, метизація цінних популяцій місцевих бджіл, найкращим чином пристосованих до умов середовища. Виходячи з обліку одного лише показника - Медопродуктивність, М. Cornuet запропонував наступний спрощений план її підвищення.
У кожному поколінні відбирають 10 бджолиних сімей. Від кожної з цих сімей отримують маток для організації 12 сімей-дочок. Таким чином отримують 120 бджолиних сімей від 10 засновниць. Ці 120 сімей розподіляють на чотири точка по 30 родин. За результатами оцінки Медопродуктивність цих 120 сімей відбирають з них 10 для подальшої селекції. Відбір грунтується як на власній цінності сім'ї, так і на середній цінностей сімей даної групи. Спарювання природне, але вживаються заходи для вирощування великої кількості трутнів потрібного походження. Схема даної селекції будується на основі місцевої популяції з обов'язковим мічення маток.

 P. Chaplean, розглядаючи різні підходи до селекції бджіл, зазначив, що їх медопродуктивность не можна підвищити, не проводячи відбору за якістю потомства. При цьому можна підбирати сотні бджолиних сімей по довгому списку критеріїв, і можна обмежитися лише декількома ознаками і невеликою кількістю бджолиних сімей. Оскільки контроль за генотипом трутнів здійснити важко, та й злучатися вони можуть раз у житті, доводиться, як говорилося вище, віддавати перевагу селекції по жіночій лінії. Однак і в цьому випадку можна значно поліпшити якість потомства. Така селекція дає ефект вже в наступного покоління трутнів.
Цей автор пропонує два методи селекції - групову, коли від однієї або декількох відібраних маток виходять всі інші при природному паруванні, і групову з групами. В останньому випадку матки в кожній підгрупі - сестри. Щорічно нова матка-родоначальниця вибирається всередині кожної підгрупи і її дочки продовжують лінію. Це, власне, схеми масового і генотипического відбору. Такий, трохи модифікований метод, використовується на облітнику Скленара ( Шлейнінг, Фукс) в Австрії.
Vaillqnt слідом за іншими авторами закликає враховувати спадковість трутнів і вважає, що вона має не менше значення, ніж спадковість маток у формуванні генотипу жіночих особин потомства. Це не заперечують і інші селекціонери, однак таке можливе при наявності надійних ізольованих злучних пунктів або при використанні інструментального запліднення.
До того ж, займаючись селекцією трутнів, слід мати на увазі, що у них можуть бути лише дочки, діди і онуки. Матки чистої породи виробляють генетично ідентичних трутнів тієї ж породи. Якщо у певну місцевість завозять матку іншої породи, вона дає трутнів своєї породи, які будуть спаровуватися з місцевими неплідні матками, витісняючи колишню породу. У однієї бджолиної сім'ї самки, що походять від одного трутня, мають коефіцієнт спорідненості 1/3 замість 1 / 4 при наявності двох диплоїдних батьків, тому Лейдлоу запропонував називати їх суперсестрамі. Ризик близькоспорідненого схрещування компенсується багаторазовим спарюванням маток. В іншому випадку близкородинне схрещування призвело б до зниження резистентності робочих бджіл до захворювань, зменшення активності їх льотної діяльності, скорочення тривалості життя трутнів, поява генетично "строкатого" розплоду. Щоб цього не сталося, необхідно оперувати декількома відібраними лініями.

Ознаки відбору бджолиних сімей для виведення трутнів відповідають таким при виведенні маток.
Бджолина сім'я в період максимального розвитку відбудовує до 14% трутневих осередків, а в кінцевому підсумку їх буває 2-3% від загальної кількості робочих бджіл Якщо немає надійного ізольованого пункту спаровування, необхідно застосовувати такі прийоми: стимуляцію селекційних трутнів до вильоту в певний час, коли інші трутні не літають, спарювання поза сезоном, створення потужного трутневого бар'єру за рахунок переважного виведення потрібних трутнів.
WG Rothenbuhler вважає, що будь-яка програма поліпшення породи бджіл повинна складатися з трьох етапів:

- польових випробувань,

-селекційної роботи та комерційного виробництва поліпшених порід бджіл При цьому польові випробування повинні проводитися саме в тих районах, де порода буде використовуватися.

Завдання селекціонера - спланувати порядок польових дослідів, відібрати бджолині сім'ї для селекції, вирішити, коли використовувати інструментальне осіменіння, а також як підтримувати і використовувати поліпшену породу. На думку цього автора, успіх здійснення програми правильного визначення району випробування бджолиних сімей залежить від ознак відбору, кількості бджолиних сімей, які додають в кожному поколінні, а також відсотки з них, необхідного для подальшої селекції. Також важливі організація польових випробувань запліднених природним шляхом маток, продовження подібної роботи у наступному поколінні, порівняння нової лінії з використовуваними на пасіці бджолами, розмноження та реалізація маток цієї лінії в разі її переваги.
Здавна між селекціонерами-бджолярами йде дискусія про те, чи використовувати чисті породи або міжпородних гібриди.
W.С. Roberts, О. Mackensen показали, що протиріч у цих методах немає. Ідеальна система схрещування - це селекція і підтримка чистих, але неспоріднених ліній та їх схрещування для отримання "поліпшених гібридів". Виведені інбредні лінії слабкіші неінбредних, проте їх правильні комбінації, як уже говорилося, дають ефект гетерозису.

G. Н. Cale, Н. Gowen проаналізували генетичний матеріал з чотирьох інбредних ліній бджіл. Ними отримані різні результати, що дозволяють зробити висновок про те, що не всі гібриди однаково цінні, і доводиться вивчати і враховувати комбінаційну здатність інбредних ліній.
При гарній організації і плануванні чистопородного розведення вдається отримувати значний селекційний ефект без ризику метизація і втрати цінних породних якостей. Чистопородна селекція грунтується на довгострокових, розрахованих на декілька років, комплексних програмах.

1.2 Селекційні програми, - що використовуються в країнах з розвиненим бджільництвом

Знайомство з програмами хотілося б почати з досвіду селекціонерів Австрії. Систему племінної роботи в цій країні регламентує Австрійський союз бджолярів. Основним принципом його діяльності є тісний зв'язок науки і практики - Інституту бджільництва як центру племінної роботи та бджолярів-промисловців на місцях. У цьому комплексі щорічно задіяно 1500-2000 бджолиних сімей. В Австрії розводять в основному аборигенних країнських бджіл, а в північних районах - темних лісових. Племінних маток передають на приватні пасіки для випробування. Від кожної перевіряються за якістю потомства матки  та оцінюють по 5-15 маток-дочок. Австрійські селекціонери вважають, що краще скоротити число дочок у групах, але перевірити за якістю потомства як можна більше маток-рекордисток. Оцінку ведуть 1-2 роки. Найважливішим селективним ознакою при цьому є медопродуктивность. Її враховують бджолярі-практики на своїх пасіках і за спеціальною формі передають результати в інститут для аналізу. Якщо медопродуктивность влаштовує селекціонерів, то приступають до оцінки інших ознак, і перш за все чистопородності. чистопородність по екстер'єрним ознаками встановлює інститут.
Таким чином, на приватних пасіках, розташованих в різних умовах, проводиться конкурсне випробування племінного матеріалу, одержуваного з інституту Дані порівнюють з показниками місцевих ліній Якщо в результаті оцінки на пасіках- випробувальницях  виявляється цінний для селекції матеріал, то його передають інституту у вигляді яєць і молодих личинок для подальшої репродукції.
Спираючись на мережу пасік-випробувальниць, інститут веде 7 ліній по 100 бджолиних сімей. Парування маток інститут здійснює на станціях спаровування, розташованих в ізольованих долинах Альп. Розсилаємих маток мітять мітками різної форми і кольору, які позначають їх походження і рік народження. Постійна пропаганда і реклама результатів селекції сприяють підвищеному попиту на племінних маток. Бджолярам, які акуратно і сумлінно надсилають відомості про результати випробування, постачають маток на пільгових умовах.
У Німеччині  селекціонують лінії країнських бджіл, які оцінюють на трьох випробувальних пунктах. На кожному пункті випробовують 10 груп по 10 бджолиних сімей у кожній. Випробування, не рахуючи рік підготовки, коли підсаджують маток, тривають 2 роки.
Продуктивність оцінюють і реєструють по кожній бджолиній сім'ї окремо. Детальні звіти даються за кожний рік випробування, а після закінчення випробування інститут представляє в спеціальні видання з бджільництва узагальнений звіт.
У східній частині Німеччини  селекціонери використовували карніку. Були створені численні злучні пункти з відібраним трутневим складом певного походження. З місць випробування сюди повертали оцінений племінний матеріал. Роботу з кожною лінією забезпечували 5-б пунктів, що утворюють комплекс. Кожен такий комплекс являв собою закриту селекційну систему, що давало можливість виключити безпланово схрещування. Всього ж діяло 60 злучних пунктів, об'єднаних у 12 замкнутих комплексів. Племінні бджолині сім'ї відбиралися за принципом чистопородності відповідно до стандарту. У радіусі 10 км від случного пункту не повинно було бути чужорідного матеріалу.
Саме на основі комплексів злучних пунктів і будувалася робота за планами ступеневої лінійного розведення. Тут же отримували необхідну кількість чистопородних племінних маток, контролювали кочівлі в зонах чистопородного розведення і оцінювали чистопородність племінного матеріалу.
У Чехії селекційну роботу координує Інститут бджільництва в Доле. Безпосередню участь в організації цієї роботи приймає Чеський союз бджолярів. Всі пасіки діляться на наступні категорії: обласні, визнані, репродукційні, зареєстровані, товарні.
Обласні пасіки відносяться до вищої категорії. Тут селекційні досягнення впроваджуються в практику, кількість бджолиних сімей на таких пасіках повинно бути не менше 40.
На визнаних пасіках забезпечується контроль над спарюванням маток. Селекцію тут ведуть методом індивідуального добору. Пасічнику необхідно довести свою професійну придатність до роботи на визнаній пасіці. Це значить, він повинен не менше ніж у трьох поколіннях бджіл проводити оцінку ознак, в тому числі і екстер'єрних, на відповідність стандарту, забезпечувати контроль над спарюванням, а також підтвердити, що протягом двох років середній показник Медопродуктивність становив не менше 80% від показника обласної пасіки. Визнання його професійності діє 10 років, потім проводять повторну перевірку по перерахованих вище критеріям.
Репродукційні пасіки розмножують племінний матеріал будь-якої визнаної чи обласної пасіки. Тут ведуть масовий відбір трутнів, щорічно замінюють не менше 60% маток. Такі пасіки також нараховують не менше 40 бджолиних сімей за неодмінної умови щорічного продажу не менше 100 маток . Парування маток проводять на території пасіки. Заявник на статус репродукційної  пасіки представляє карту місцевості з зазначенням місцезнаходження своєї пасіки і пасік інших бджолярів у радіусі 5 км, які будуть брати маток саме в нього й замінювати ними щорічно не менше 20% маток на своїх пасіках.
Зареєстровані пасіки нараховують не менше 50  бджолиних сімей, на них проводять масовий відбір.
Товарні пасіки можуть вирощувати маток тільки для власних потреб.
В інституті і на обласних пасіках організована спеціальна служба, яка забезпечує спаровування привезених в нуклеусах неплідних маток.
У Румунії за результатами оцінки на конкурсах, за даними наукових співробітників, бджолярів на високопродуктивних пасіках, щорічно виявляють маток - рекордисток за Медопродуктивність. Оцінку бджолиних сімей проводять на випробувальних та селекційних пасіках, організованих на національному рівні. Крім основної ознаки, медоодуктівності, враховують несучість, миролюбність, поведінка на стільниках, ройливость та ін Вирізняються за комплексом ознак бджолині сім'ї передають на елітні пасіки або в центри, призначені для створення і вдосконалення нових ліній або кросів, робота на цьому рівні відноситься безпосередньо до компетенції інституту. Елітні пасіки та центри виробляють матеріал високої племінної цінності, вони постійно обмінюються цінними, за власними результатами і результатами потомства, матками з іншими пасіками країни і пасіками-випробувальницями.
Лінії зі стабільними ознаками і кращі кроси представляють до  спеціальної комісії для офіційного визнання і включення в книгу республіканського центру селекції.
Подання про систему селекційної роботи в США можна отримати, ознайомившись із роботою фірми "Дадан і сини" і генетико-селекційній лабораторії в Батон-Ружі.
Програма селекції в США передбачає отримання та збереження інбредних ліній і широке використання у виробництві міжлінійних кросів. Для отримання 2 -, 3 -, 4-лінійних кросів використовують маток з високим ступенем спорідненості.
Отримання планомірних гібридів стало можливим в США з розвитком техніки інструментального запліднення бджолиних маток. Для тог щоб матки також були гібридами, проводили багато кратні міжпородні схрещування. Інбредні лінії були виготовлені від декількох порід, потім їх комбінації випробовувалися на продуктивність. Всією програму селекції супроводжував безперервний відбір за Медопродуктивністю, стійкості до американського гнильця та деяким іншим характеристикам.
Щоб зберігати переваги гібридів, необхідно підтримувати в чистоті інбредні лінії і щоразу отримувати гібрид першого покоління. Підтримувати ж інбредні лінії, що мають низьку життєздатність, непросте завдання. Тому слід уникати високого ступеня інбридингу вихідних порід.
Маток, що дають бджіл міжлінійних кросів, розподілили між що беруть участь у програмі бджолярами-селекціонерами, які їх зазнали й відібрали племінний матеріал для наступних міжлінійних схрещувань. Чистота кросів гарантувалася інструментальним заплідненням.
Для виконання комплексних селекційних програм вважається доцільним мати спеціальну пасіку з лабораторією збереження та підтримки інбредних ліній, пасіку для отримання міжлінійних кросів першого покоління і мережа пасік для оцінки їх селекційної цінності. Так, широко поширений в США гібрид Старлайн грунтується на чотирьох інбредних лініях італійських бджіл. Щорічно виводять нові лінії, які порівнюють з уже існуючими. Що опинилися кращими в результаті оцінки лінії стають джерелом одержання маток і трутнів для Чергового покоління. Цей племінний матеріал бджолярі-селекціонери повертають фірмі для отримання комерційних кросів. Така кооперація фірми з бджолярами-селекціонерами дуже ефективна.
Узагальнюючи зарубіжний досвід, слід зазначити раціональні сторони  чистопорідної селекції.
Роботоб репродукторів, як правило, займаються наукові установи селекційного профілю, що дозволяє розмножувати племінний матеріал, постійно покращуваний в процесі селекції.
Існує постійний взаємозв'язок між центрами селекції і репродукторами, з одного боку, і замовниками маток - з іншого. Це дає можливість аналізувати результати, одержувані на місцях, і, таким чином, відбирати найбільш цінний матеріал для подальшої селекції і репродукції. Завдяки організації зворотного зв'язку невеликий колектив селекціонерів може вирішувати завдання великомасштабної селекції. Селекційна робота проводиться на основі щодо великих масивів бджіл одного походження, що виключає можливість безпланово метизація. У репродукторах чистота племінного матеріалу підтримується періодичним інструментальним заплідненням, якщо немає надійних ізольованих злучних пунктів.
В основі селекції - чіткі програми, регламентовані відповідними органами.

Це лише частина матеріалу, так би мовити "оглядини" . Окремо варто описати сучасну систему селекції Блюп, та аналітичний портал бібрід, але це окрема тема, і про це наступним часом.

Наша група селекціонерів карпатчиків , почала підготовку матеріалу для розміщення його в  европейській системі  бібрід. Надіємося ,що це нам дасть ще один ефективний інструмент в селекції карпатських бджіл за допомогою европейського  електронного селекційного інструмента.

Не дарма є приказка , "дорогу осилит идущий"!  
 

Іван Михайлович

Бакфаст в ГО АМУ

Шановні колеги,  члени нашої організації. До мене звертаються пасічники з різними запитами, багато було запитань стосовно мого відношення до бакфаста.  Я однаково відношуся до всіх порід бджіл, і не переймаюся "породним районуванням". Все що цікавить пасічників , цікаво і мені. Реалії життя такі , що ми не можемо закривати очі на те, що в Україні вже давно завезено і використовуються різні типи і породи бджіл. Ми як організація матководів , не можемо не реагувати на запити суспільства, наших з Вами колег пасчників, тому вважаю , час покаже,  що кому підходить бульше , і які саме бджоли підходять для того чи іншого регіону України. Ми , як офіційна організація, на мою думку, повинні бути в курсі того що саме і де саме оптимально  використовувати у нас в Україні.  Поки ми не маємо створених груп матководів з  відповідноним поділом по породах. Як би там не було, серед нас є люди які мають різні породи бджіл і активно займаються схрещуванням, пошуком нових комбінацій.  Я вирішив придбати трохи маток бакфаста .Свідомо не став привозити маток від відомих бафастчиків, а розшукав таких що в Україні відстні їх матки.  Мене ,  в першу чергу, цікавить , порівняння їх роботи  з нашими  оригінальними карпатськими та карнікою, Проаналізувавши , з доступної мені інформації, наявність маток бакфаста в Україні , повну обєктивну інформацію, адже немаємо тестоих та порівняльних груп, вирішив  взяти маток в Данії. Кому буде цікаво щось комбінувати, то наступна інформація.

Одержані перші матки від Нельсона IN ( Данія),ціна одніє 160 евро :(, Прижилися у відводках. Тепер я  маю бакфаст від Ivan Nelson( IN075), дві оригінальні матки острівного спаровування :hi:.. Поставив у групу тестування.Зимуватимуть на 4 рамках (300), одна самостійно, інша через перегородку з іншою сім"єю. Їх чекає 120 га ріпаку на відстані 50 метрів від пасіки.

Трохи пізно приїхали, зимуватимуть з бджолою карпатки (вучківскої). Дуже хочу побачити коли вони почнуть працювати весною. Кому з бакфастчиків захочеться дочок , пишіть завчасно, щоб я міг спланувати  прививки.

Я домовився з Нельсоном про співпрацю на наступний рік. Не просто купити - продати, а саме про співпрацю. Я йому пообіцяв поставити на тестування наших чистопорідних карпаток , він мені запропонував вибрати, що мені подобається з його матеріалу. Так як я з бакфастом поки не працював, і мене ця бджола цікавить лише для  порівняня  з нашою , готовий  прислухатися до людей які володіють цим питанням і підкажуть що просити у Нельсона.  Ціни будуть адекватні, так як працюємо по обміну. 

Фото маток викладу як повернуся в Україну. 

Іван Михайлович

Сьогодні надійшли від дизайнера, перші бланки первинних документів.

паспорт матки на 2017 р.jpg

ПАСПОРТ МАТКИ

а також ВУЛИКОВА РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА

картка реєстраційна вуликова.jpg

матководам , членам обєднання , які мають намір одержати вище показані документи необхідно зробити заявку на відповідну кількість бланків.

 

 

 

Іван Михайлович

До мене часто звертаються матководи , і просто пасічники, з проханням пояснити як я визначаю  якісні характеристики сімей.

для себе нічого нового не придумував. Просто адаптував  методику европейців, і нею користуюся. Коротко викладаю для всіх кому це цікаво. Я не описую відомі пасічникам методи підсадки маток, та методи запобігання хворіб та нападків. Я вважаю ,що пасічник-матковод, який починає застосовувати елементарну  селекцію  досконало володіє  навичками догляду за бджолами.

КОРОТКА МЕТОДИКА ОЦІНКИ  ТЕСТОВИХ (випробувальних)  БДЖОЛОСІМЕЙ.

 

Після отримання  плідних маток, сам матковод виводить від них маток сестер. Створює з маток-сестер так звані групи аналогів (матки вільного спаровування тестування не підлягають).Можна використати штучне запліднення або ізольований облітник. Кожна група повинна складатися не менше, ніж з 8 сімей-сестер.  Надалі найкращу і найгіршу до уваги не беремо. Відзначимо, що матки-сестри для більшої достовірності, як правило, тестуються на різних випробувальних  точках. Кількість піддослідних сімей на одному точку - не менше 10-12. Працює принцип: чим більше - тим краще. Всі випробовувані на одному точку сім'ї повинні знаходиться в однакових умовах: вулики, медозбір та інше.
Матка для тестування  повинна бути підсаджена в сім'ю не пізніше 1 серпня, оскільки в іншому випадку, «чужі» бджоли (від іншої матки) можуть вплинути на зимівлю, весняний розвиток і результати весняного медозбору. Перед підсадкою матки їй на 1/3 ріжуть одне крило: ліве при природному спарюванні, праве - якщо матка ШЗ. Існує три способи створення сімей для тестування:
1. Штучний рій. Вага від 1,5 кг. (В червні) і 2 кг. (Кінець липня). Садять на відбудовані стільники і вощину, підгодовують. Матку підсаджують в клітці, через канді. Перший контроль - через 9 днів.
2. Відводок на печатному розплоді. Рекомендується 3 рами «печатки» в червні і 5 рам - в кінці липня.
3. Подсадка матки в існуючу сім'ю шляхом зміни «старої» родоначальниці.

Я практикую 2 спосіб , як такий що найкраще зберігає цінних маток.

 

Перевірки здійснюються 4-6 разів.
1. Перша відбувається по завершенню зимівлі (лютий-березень). Оцінюється сила сім'ї в вуличках.
2. У квітні / травні (цвітіння садів) проводиться весняна ревізія. Перевіряється сила сім'ї в вуличках, кількість розплоду.
3. З середини квітня до кінця липня через кожні три тижні (мінімум 5 контролів) оцінюються такі параметри: миролюбність, посидючість на сотах, схильність до роїння, розвиток сім'ї

Оцінка медопродуктивности (Honigleistung)
Зважується корпус до відкачування і після. Різниця - вихід товарного меду. Відзначимо, що враховуються також надлишки меду в расплідном гнізді. При цьому, розрізняю весняний взяток  (всі що до 15 червня) і літній (до 10 серпня). Все, що пізніше - так званий пізній взяток. Крім того, можна не відкачувати мед кілька разів, а просто зважувати вулики (рамки) до і після кожного взятку,  показник коригувати.
Розраховується середній взяток для кожного точка. Показник кожної окремої сім'ї ділиться на середнє значення, виходить медопродуктівность в %, по відношенню до середнього показника.

Аналогічно , як і медопродуктівность, інтерпретуються і % -еі оцінки інших (якісних) селекційних ознак.

Оцінка миролюбності і посидючості на сотах (Sanftmut, Wabensitz).

Відзначимо, що медопродуктівность є єдиною кількісною оцінкою і, мабуть, самою об'єктивною. Тоді як, миролюбність, а також посидючість на сотах, навпаки, є найбільш суб'єктивними. Треба зауважити, що дві ці ознаки багато в чому взаємозалежні. Так, якщо бджоли при огляді щільно сидять на рамках, не метушаться, то з великою ймовірністю така сім'я буде миролюбною.

 Крім медопродуктивности, всі інші ознаки (якісні) оцінюються в пунктах від 1 до 4.

Отже,
Оцінку «4» (дуже миролюбні) отримують сім'ї, з якими можна працювати без рукавичок, без димаря і без лицьової сітки.
«3» - нормальні миролюбні сім'ї, при огляді яких злітають тільки окремі бджоли, потрібно трохи диму (рукавички і маска - не потрібні). При цьому, допускаються одиничні укусу.
«2» - нервові сім'ї, які можна відкривати тільки, серйозно задіюючи димар. Бджоли злітають і кружляють навколо бджоляра, іноді жалять.
«1» - (сторожеві пси з крилами) отримують сім'ї, з якими можна працювати тільки в повному обмундируванні з постійним застосуванням диму. Бджоли постійно атакують.
Можливі, дробові оцінки з кроком 0,5 - наприклад, 2,5; 3,5 і т.д. Остаточна оцінка виводиться як середнє арифметичне за результатами не менше 5 спостережень. Рекомендується оцінювати сім'ї, як можна критичніше. Для більшої об'єктивності - відразу групою бджолярів.  При цьому, оцінки рекомендується робити при будь-якій погоді - навіть під час дощу і перед грозою. Аргумент: саме в несприятливу погоду бджоли показують своє справжнє обличчя.
Таким чином, оцінка миролюбність ( Sanftmut) - 115% розраховується як відношення середньої оцінки даної сім'ї в балах до середнього значення всіх протестованих сімей  за весь період тестування.

Посидючість ( усидчивость)  на сотах оцінюється схожим чином :
«4» (сидять міцно) - отримують сім'ї, бджоли яких при огляді сидять на рамках «як хутро». При цьому, допускається зліт окремих бджіл.
«3» (спокійні) - можуть пересуватися по рамці, але не залишають розплід.
«2» (бігають) - збігають в кути рамок.
«1» (перетікають) - збігають з рамок, повисають бородами на брусках.
Відзначимо, що поведінка бджіл багато в чому залежить від інтенсивності використання диму.

 

Оцінка зимостійкості (Winterfestigkeit)
Виробляється з використанням так званого індексу «виходу із зимівлі». За одиницю виміру приймається сила бджіл «в вуличках». При цьому, абсолютна сила родини не вимірюється, увага приділяється порівнянні «до» і «після». Прямо скажемо, не самий жорсткий критерій.
Оцінку «4» отримують сім'ї, у яких перезимувало 90% і більше . бджіл. Тобто підмор, склав 10%. Приклад, сім'я пішла в зиму на 10 вуличках, вийшла - на 9.
«3» - якщо з зими виходить 70-90% бджіл. Тобто з 10 вуличок залишається 7-9 вуличок.
«2» - вихід становить всього 30-70%. Тобто гине практично половина сім'ї.
«1» - виживає лише 30% йдуть в зиму бджіл. На практиці така погана зимівля без хвороб неможлива.

Оцінка весняного розвитку (Frühjahrsentwicklung)

Можна використовувати один з двох критеріїв: кількість обсиджуваних рамок або постановка магазину під мед.
У першому випадку, в момент, коли перша сім'я  готова до постановки магазину, фіксується кількість рамок у всіх сім'ях. Припустимо (приклад умовний для наочності), найсильніша займає 18 рам (тип значення не має), а найслабша - 10. Тоді цей діапазон (18-10 = 8) ділимо на 4. Отримуємо інтервал, рівний 2.
Оцінку «4» (дуже швидко) отримують сім'ї, які займають 16-18 рам.
«3» (швидко) - 14-16 рам
«2» (нормально) - 12-14 рам
«1» (повільно) - 10-12 рам
 Якщо за відправну точку приймаються час постановки магазину під мед, то допустимо найшвидша сім'я «запросила» магазин 15 квітня, а найслабша - аж 15 травня (тобто, через місяць). Знову ж ділимо діапазон на 4, отримуємо інтервал, рівний умовно 7 днях (один тиждень).
Оцінку «4» отримають всі родини, яким поставили магазин з 15 по 22 квітня
«3» - 23-30 квітня
«2» - 1-8 травня
«1» - 8-15 травня
Знову ж таки, мова  відносних величин. В основі  - порівняння. Ніхто не вказує, що магазин повинен ставиться, коли сім'я набере таку -то силу в абсолютному вимірі.

До прикладу окремі лінії карніки зимують на 5-6 гніздових рамках, і розвиток свій починають при сталому приносі нектару, а деякі  карпатки розганяють  силу вже при появі "запаху" весни, при першому приносі пилку. Порівнювати та Оцінювати, потрібно лише сестринські сім"ї однієї тестової групи .

 

Оцінка сили сім'ї (Volksstärke)
Рекомендується проводити після закінчення «перевірочного» року, перед загодівлею  в зиму. Шкала оцінювання формується все за тим же принципом. Припустимо (приклад умовний), найсильніша сім'я займає 16 рам, а найслабша - 8 рам.
Тоді оцінка «4» (дуже сильна) - якщо сім'я обсиживали 14-16 рам
«3» (сильна) - 12-14 рам
«2» (нормальна) - 10-12 рам
«1» (слабка) - 8-10 рам.
 
Оцінка схильності до роїння (Schwarmneigung)
За результатами спостереження за сім'ями  протягом всього перевірочного року (особливо «ройової пори»),  оцінюється сама несприятлива, з точки зору рійливості, картина. Для контролю досить піднімати корпусу, контролюючи наявність мисочок внизу рамок.
Оцінку «4» отримують сім'ї, у яких ройовий стан відсутній. Максимум - спостерігалися нечисленні мисочки, але навіть не засіяні.
«3» - ройовий стан легко керовано, численні мисочки, але тільки поодинокі яйця і личинки. «Ройка» проходить після розширення.
«2» - ройовий стан важко керований. Численні маточники, закладаються повторно. Повернення до нормального стану тільки при сильному взятку.
«1» - Рійка дуже сильна, взяток  не допомагає, необхідність формування «протиройові» відводки. Така оцінка  також ставиться   сім»ям що відроїлися  за фактом .

Оцінка симптомів хвороб (Krankheitssymptomen)
Під час кожного огляду перевіряючий повинен звертати увагу на наявність хвороб і фіксувати їх. Якщо хвороб немає, то в то у відповідному розділі  карткової  карти  ставиться "0".
Якщо виявлений аскосфероз (вапняний розплід, Kalkbrut) - 1
Нозематоз (Nosema) - 2
Мішечкуватий розплід (Sackbrut) - 3
Європейський гнилець (Europ. Faulbrut) - 4
Американський гнилець (Amerik. Faulbrut) - 5
Ознаки відразу декількох болячок - 6

Це основні показники на які я звертаю увагу. Є ще інші про які не варто забувати. Це: прополісування гнізда, воскобудівна здатність, характер яйцекладки та обмеження гнізда при різного виду взятках, побудова міжрамкових зв"язок, виділення маточного молочка та здатність до виховування маток. Про це та інше можна буде обговорювати критерії у наступних статтях.

Іван Михайлович

Закінчується сезон 2016 і  одночасно розпочинається підготовка до сезону 2017. Підводячи підсумки ,  аналізуючи роботу тих чи інших груп та окремих сімей, враховуючи наявність матеріалу ,  вирішив дещо спланувати  на наступний рік,. І так.

Почнемо з карпатки.

Цього року, в черговий раз,  добре себе зарекомендувала Подолянка. Дочок від неї , в моїх умовах, які б переважали маму ,не побачив. Тому 38-05-1/15-20-2014 залишається  і на 2017. З неї буду формувати  2 групи  ( група 10 маток) та  запліднювати  на двох облітниках.  Перша на карніці Скленар , друга на збірному облітнику Подоляни ( карпатські батьківські  збірного  типу). Оразу можу пояснюю що то за збірний тип облітника. Це звезено , в цьому році, на точок №2 ( хутір Подоляни), кращі сімї  з матками "карпатками" ( Сіневір, Захар, Говерла, Вучківська, Рахівська, Галичанка, Русинська, Ковача,  та сестри Подолянки). Всього трохи більше 80 сімей.Всі матки одержані від оригінаторів, тому додатково перевірку на морфометрію не проводив. Зроблю весною, коли буду визначатися з родоначальницями для подальшого збереження групи.  В кожній групі  є 8-10 сімей з матками . Окремі групи складаються з маток,  що походять з різних генеологічних  гілок. До прикладу,  з тих що в мене на точку : Синевір   2 .( 8 та 15)   , Захар 3 різних , Вучківська  4 , Говерла 4 . Рахівська 8 сестер, Русина 6 сестер, Подолянка 12 сестер, Галичанка ( Болюбаша ) штучно інсеміновані матки . Одним словом трутовий фон повинен бути не поганим . До цієї компанії , в цьому році , добавилося ще дві сім"ї,   які за моїми двохрічними спостереженнями, варті того,  щоб їх зберегти і перевести  в перспективні  . Від них буде виведено  дочок і створено 2  сестринські групи. для подальшого вивчення.  Це сім"ї  надраннього розвитку та масивною добовою яйцекладкою. Подивимось які будуть дочки і як будуть працювати на взятках з верби та кульбаби.

Карніка.  Тут величезний масив  матеріалу для спостережень та вивчення. В цьому році одержано багато нового матеріалу, в тому числі від "маловідомих" маткарів Европи, як написав Діма Гриньков в " Пасічному журналі".   Може для когось і мало відомі, але , щоб одержати від них матеріал, мені прийшлося рік "стояти" в черзі.:( за матками, а від декого так і не одержав з обєктивних причин. Не облетілися матки на островах. Наприклад, маток від сім"ї Сінгерів я зміг одержати лише після особистого відвідування їх офісу. Сьогодні  моя основна група карніки - Сінгер. Зібрано  на пасіці Сінгер 622 та 639 від Турау та Краутера, а також оригінальні 197 та 192 від фрау Сінгер.  Однозначно, від них будуть виводитися дочки, по 10 сестер в групу. Це 40 сімей. По 5 будуть облітані на карніці  (облітник Скленар) та на карпатці. Також планую штучно інсемінувати 639 х 622, 622 х 197 , 197 х 639, можливо і ще комбінації з трутом відомого походження.

Карніка Скленар. Це наша друга та основна група карніки з якою ми працюємо другий рік поспіль. В 2017 році , плануємо повністю закінчити облітник  на  хуторі Козаки . Цього  року завезено та розмножено материнський матеріал з Австрії від родини Фуксів з облітника Хірсшгрунд. Маємо у своєму розпорядженні всі відомі штамми Скленара: 47/н/47, 47/G/10,47/9/15, 47/19/48, 47/9/26. Основні сімї , це  групи 47/G/10 від Фукса та Кухер. Весь цей матеріал буде розміщено на облітнику №1 (хутір Козаки). Там же буде розміщено парк  30 шт ( на початок) 2-х місні нуклеуси EWK, якщо хтось виявить бажання присилати свій матеріал на обліт . Послуга платна.

3-тій точок с.Берлин.  Тут зібрано всі наявні у нас  штамми карніки від АСА та ZAC. Це матки від  Хенінгера та Аспецбергера, Панценбрюка та Пехакера, Пернера , Херальда та Сільвії  Мосер. Вароатолеранц  Шутте  з облітника Нордерней, карніка з Хессен  від материнки 7-35-310-2012, група маток з облітника Малий Древнік. Окремо варто відзначити групу  сімей з Польщі. Більшість сімей з полячками , це відселекціоновані матки  німецьких, австрійських, бельгійських селекціонерів, які адаптовані до умов Польщі, і дістали польські назви. Це такі як Белка 1, Кортовка, Пріма, Брнянка, Алпейка, АлСін ( Альпійка х Сінгер ), Немка, СТ46, PWJOT, Еріка,Майовка.

Одним словом, генетичне різноманіття гарантоване . Майбутні матки будуть задоволені :IMHO:

Іван Михайлович

Підійшла пора годувати бджіл на зиму. Добре тим, у кого багато меду і нема таких проблем. У нас трохи інша ситуація, саме тому вирішив нагадати пасічникам певні моменти осінньої підгодівлі бджіл.  В інтернеті є досить матеріалу, але потрібно довго шукати. Все, що вважаю доцільним та перевіреним мною викладаю тут.

Загалом в останні роки осіннє поповнення запасів, за рахунок підгодівлі цукровим сиропом, застосовується дуже широко. По-перш, 1 кг цукру - 15 грн, а 1 кг меду - 30 грн. Бджолам потрібно для зимівлі та весняного старту не менше 15-20 кг меду в кормових запасах. Крім того, в наших умовах, коли навколо ліс, не виключено попадання значної кількості падевого меду до кормових запасів. Краще замінити невідомий мед,  на відомий цукровий замінник. 

      Раніше вважалося, що давати сиропу треба стільки, скільки ми вважаємо за потрібне, але потрібно, щоб для бджіл переробка будь-якої кількості цукру не мала ніяких негативних наслідків. Однак подальші дослідження встановили, що переробка цукру зношує бджіл. Це пов'язане з тим, що виділення бджолою необхідного для переробки цукру ферменту інвертази зменшує запас резервних речовин у тілі бджоли, й погіршує її фізіологічний стан напередодні зимівлі. А частина бджіл, при переробці цукру гине (переробка кожних 10 кг цукрового сиропу приводить до загибелі З 500 бджіл !!!). Цей факт експериментальним шляхом встановили в Японії.

А от що із цього приводу пише відомий український  пасічник-матковод В.А. Гайдар : «... бджоли, які брали участь в осінній переробці цукрового сиропу, в основній масі гинуть у віці менше 41 дня, а ті з них, що йдуть у зиму, відходять до середини квітня».
Також встановлено, що  бджола яка  продукує інвертазу надалі втрачає здатність робити молочко. Тому кожна молода бджола  що восени змушена була переробляти цукровий сироп, навесні не зможе бути годувальницею розплоду. Переробити цукровий корм повинна бджола літнього виведення, яка фактично буде замінена і зимувати не буде. Потрібно вчасно готувати сім"ї до зими. Вчасно поповнити кормові запаси.
     Ще одна проблема осінньої підгодівлі пов'язана з варроатозом. Справа в тому, що наприкінці медозбору кількість розплоду в гніздах бджіл скорочується, вирощування трутнів припиняється. Внаслідок цього концентрація кліщів у бджолиному розплоді, і шкода заподіяна ними  «зимуючим» бджолам, зростає. Крім того, після закінчення вирощування розплоду весь кліщ із останнього розплоду нищить бджіл. У результаті це покоління бджіл піддається більшому негативному впливу, ніж попередні покоління. Тому «зимові» бджоли, з уражених кліщем родин, не можуть нагромадити додаткових резервних речовин необхідних для зимівлі. Ці бджоли будуть слабкими й фізіологічно неповноцінними, і якщо їх ще змусити переробляти велику кількість цукру, то частина бджіл загине в процесі переробки, а частина не зможе перенести зимівлю. Висновок :  вчасно позбудьтеся кліща !!!
Ослабленим варроатозом родинам треба давати стільники із запечатаним кормом, і тільки у випадку гострої потреби можна дати на переробку не більше 2-3 кг цукру.
Восени сильним родинам при необхідності можна давати на переробку 6—8 кг цукру. Обов'язкові умови для нормальної переробки цукру: високі зовнішні температури, не нижче 18—20 °С ; наявність пилку в природі або перги у вулику. Якщо пилку в природі немає , а перги у вулику мало, то на час переробки цукру (10-15 днів) треба проводити білкові підгодівлі. Високі зовнішні температури полегшують бджолам процес переробки цукру й випари зайвої води,  бджоли менше зношуються, ніж у холодну погоду.
Восени бджоли запечатують перероблений сироп восковими кришечками, у складі яких є перга. Без перги восени бджоли довго або зовсім не запечатують мед, і він кристалізується, або закисає. Крім того, наявність пилку в природі, або білкова підгодівля сприяють рясному білковому харчуванню бджіл, що переробляють сироп. Тому родини бджіл менше зношуються.
      Таким чином, розпочинати  осінню заготівлю кормів згодовуванням цукрового сиропу треба відразу після заключного відбору меду, і попереднього складання гнізда з 15 по 20 серпня, і закінчувати не пізніше 5—10 вересня.
Концентрація цукрового сиропу, що йде на заготівлю кормів, теж має вагоме значення. Дуже рідкий сироп вимагає додаткової роботи бджіл по видаленню зайвої води, а дуже густий сироп, бджоли змушені розріджувати перед обробкою для кращого інвертування. При згодовуванні бджолам цукрового сиропу 50, 60 і 70%-ій концентрації виявилося, що швидше всього інвертується сахароза 50%-ій концентрації (на 1 л води 1 кг цукру). Однак на переробку такого сиропу бджоли витрачають дуже багато цукру. Менше цукру витрачається при 70%-ій концентрації, але такий густий сироп бджоли повільно забирають, і ще повільніше запечатують.
Кращі результати отримані при підгодівлі бджіл цукровим сиропом 60%-ної  концентрації. Бджоли витрачають із цього сиропу близько 23% цукру на його перенесення з годівниці й переробку.
       Я підгодовую бджіл на зиму  цукровим сиропом з розрахунком 1,5 кг цукру на 1 л води. Такий сироп бджоли легше переробляють при найменшій витраті цукру, мед менше кристалізується, а харчуючись ним, вони добре зимують. Корисно до цукрового сиропу додавати до 10% натурального меду.

      Дехто додає до цукрового сиропу кислоти.  Краще цього не робити, бо вгадати оптимальну концентрацію важко , а завдати шкоди можна багато.

      Я до цукрового корму додаю екстракт хвої (продається в аптеках) 10 мл на 1 літр сиропу, та настоянку трав (мята + полин) теж продається в аптеках.

     При розрахунку кількості меду, одержуваного із цукрового сиропу, треба мати на увазі, що з 1 кг цукру (а не сиропу!) виходить 1 кг меду. І хоча при переробці бджоли використають  до 20—23% цукру, однак з врахуванням  того, що в приготовленому ними цукровому меді буде втримуватися близько 20% води, при підрахунку можна вважати, що 1 кг цукру дорівнює 1 кг меду.
     Щодо обсягу сиропу, який можна давати бджолам за один раз, існує два підходи. Перший підхід припускає згодовування за один раз більших доз сиропу (3-4 л), а весь процес підгодівлі обмежити 5-6 днями. Другий підхід припускає згодовування невеликих доз (1-2 л) щодня, або через день.При цьому говорять, що якщо тільки заготовити корм, то використовують перший варіант, а якщо заготівлю кормів треба сполучити зі стимулюванням вирощування розплоду, то використовують другий варіант.
Однак дослідження показують, що в кожному разі бджоли не здатні якісно переробити більші дози сиропу, особливо восени. Це пов'язане з тим, що для такої переробки бджолам необхідно протягом обмеженого періоду часу (5-7 днів) виділити велику кількість інвертази. До осені активність бджіл загасає, виділяти необхідну  кількість цього ферменту вони не зможуть. У результаті такий сироп буде перероблятися не якісно, особливо при холодній погоді.
Якщо давати невеликі дози сиропу (1-2 л) щодня або через день, то якість переробки такого сиропу буде високою, , Оскільки бджолам легше виділяти невелику кількість інвертази протягом більш тривалого періоду часу (10-15 днів). До того ж такі підгодівлі впливають на матку. Однак тут треба мати на увазі наступне: якщо після останньої відкачки меду в гнізді залишено менше як 7-8 кг меду, то матка може відразу після цього припинити відкладання яєць, і потім уже ніяка стимулююча підгодівля не допоможе відновити темп перерваної яйцекладки. Це тільки навесні матка може відкладати яйця при запасах меду 3-4 кг у гнізді, а восени 7-8 кг для неї мало. Тому найкраще організувати годівлю так, щоб після заключного відбору меду, в гнізді, навіть на кілька днів не залишалося запасів кормів менше 12-14 кг. Для цього годівлю потрібно починати відразу ж після відбору меду й попереднього складання гнізда. Якщо буде потреба, можна допустити збільшення обсягу сиропу в перші дні підгодівлі.
При згодовуванні невеликих доз сиропу протягом 10-15 днів,  до необхідної розрахункової кількості сиропу, можна додати ще 10-15% сиропу, не побоюючись великого перевантаження бджіл. Іноді бджоли забирають корм, але залишають його не запечатаним у стільниках. У таких випадках можна ще протягом 4-8 днів давати бджолам невеликі порції сиропу (по 0,2- 0,3 кг), щоб підтримувати активне життя родини, поки основна частина кормів не буде запечатана. При цьому потрібно стежити, щоб бджоли щільно обсиджували всі рамки. Якщо буде потреба , можна  скоротити гніздо.
Для готування сиропу треба використовувати м'яку або середню по твердості воду (дощову, річкову, криничну, з артезіанських свердловин). Рекомендується додавати в таку воду по 0,5 г  солі на 1 л води. Воду  дуже тверду  (твердістю більше 40°, тобто утримуючого магнію більш ніж 280 мг/л) для готування сиропу використовувати не можна.Таку воду необхідно кип'ятити, дати відстоятися і лише тоді готувати сироп , попередньо зливши осад з дна посудини в якій кип'ятили воду.
Велике значення для одержання гарних зимових кормів має також і якість цукру, що йде на підгодівлю. Необхідно використовувати тільки добре очищений цукор "пісок". Звичайно він має сніжно-білий колір і дрібну фракцію. Цукор-Сирець або цукор недостатнього очищення, що має червонуватий колір, цукор-рафінад, а також інші замінники цукру ( крім спеціально приготовлених для годівлі бджіл)  для готування зимового корму використовувати не можна.
 
Іван Михайлович

RBVcC-USxYM.jpgДорогі колеги!

Цієї чудової серпневої пори, коли хлібороби справляють обжинки, а в садах дозрівають соковиті плоди, ми відзначаємо своє професійне свято.

За покликанням душі ми долучилися до надто складної, але дуже цікавої, сповненої романтики справи, яку наші пращури започаткували в сиву давнину та секретів якої природа приберегла ще на багато поколінь пасічників.

Пізнавайте ж ці тонкощі з притаманною українцям кмітливістю! Нехай Божа іскра вашого таланту спалахне в серцях дітей та онуків, які продовжать славний родовід пасічників на нашій квітучій і благословенній батьківській землі!

Дорогі друзі!

Щиро вітаю вас із Днем пасічника!

Бажаю всім добра і миру, міцного здоров'я, натхнення, щасливої світлої долі та багатих медозборів на радість людям!

 

Іван Михайлович

Підходить до завершення сезон 2016 року. Багато було заплановано , і можна підвести підсумки.

Що зроблено ?

На наступний рік створено  і стоїть в плані вивчення на 2017 рік  карпатська бджола:

9 сімей , Говерла  (з  4 генеологічних груп) оригінальний матеріал ( Керек С).

8 сімей, Рахівського типу , сестринська група , оригінальний матеріал ( Мерцен І)

8 сімей,  Вучківських ,з  4 генеологічних груп ( В.Плиска),

8 сімей, група Синевір ,з  4 генеологічнмх групи ( В.Папп),

8 сімей,  група Захар , з 3 генеологічних груп  ( О.Берцик),

6 сімей,  група В.Русина  сестринська

6 сімей  група Галичанка  ( ШО від Б.Болюбаша ),

8 сімей група  від П.Лях

6 сімей  група від П.Воробця

10 сімей група Подолянки  3805-1/15-20

2 сімї  з місцевих, відшукав у місцевиї пасічників , з  дуже хорошими , якісними показниками  цього року.

Такий "колектив" карпатянки зібрано в цьому році на точок  з карпатською бджолою.  Я вважаю, що люди прислали свій кращий матеріал для тестових груп. Я в свою чергу , з усією відповідальністю зроблю все можливе, для обєктивної оцінки та відбору матеріалу  в наступному році. Ті сімї які будуть переважати сімї Подолянки,  одержать селекційні номера і їх буду використовувати для комбінацій , з метою одержання внутрішньо породних гібридних комбінацій.  До цього часу я маю лише  перевірених і відібраних  дві   групи : Подолянку і Галичанку ( Б.Болюбаша) з якими ми працюємо вже 4 роки.

В плані забезпечення матеріалом  карніки. з Европи. 

Значно поповнено  базу селекційного матеріалу . 

Першими прийшли, довгоочікувані зимувалі репродукційні  матки Singer 622  та 639, від них одержано дочок на вільному спаровування  на точку з карпаткою ( Подолянка), також ШО  . Всього  20 сімей. Також  , кілька днів тому, одержав дві матки від фрау Сінгер, 179 і 192. Від них нічого не виводив,  лише підсадив у  сімї. Якщо буде трутень , то можливо зроблю ШО , а ні , то на наступний  рік будемо працювати з цим матеріалом. Прикро ,що матки  приїхали так пізно і лише 2 .

Друга  партія маток була carnica  Імеgо.  Гарно розвинулися, в зиму підуть 3 сімї. 

Велика партія маток лінії Скленар  доповнили тих що вже були, вони теж  знайшли своє місце у мене  на пасіці з карнікою , це такі : 47/н/47 , 47/9/15, 47/19/48, 47/9/25, 47/G/10  більше  20 сімей . Від тих, що були завезені раніше , відібрано дві сімї ( G10) з яких вивели маток і замінили маток   на хуторі Козаки ( облітник)..

Тісна співпраця з австрійськими асоціаціями АСА та  ZAС, дала можливість поповнити наші пасіки матками від Аспецбергера, Панценбюка , Пехакера, Хенінгера, Мосера, Краутера, Хефтбергера, Шутте, Пернера. На пасіці  більше 30 сімей з оригінальним матеріалом для подальшої селекції.  Дуже цікавий матеріал від фрау Кухер, вона з чоловіком займається Скленаром, але мають інші  генеологічні групи, і облітують маток у Фукса .  Також надійшли матки з острова Малий Древнік, які успішно розмножені і  вже є у наших матководів в тестових групах.

Польський матеріал. До наявних на пасіці  та перевірених : Кортовка,Белка,  Алсін, Альпейка, PWJOT,   додалися Брнянка , Майовка та оригінальна репродукційна Белка 1, до слова можна додати , що в цьому році сімї з матками Белка та Белка 1 показали чудеса медопродуктивності. Всі 5 сімей  , при рівних умовах з іншими, принесли на 35-40% меду більше. Правда,  залили гнізда і маток позаганяли" в куток". Це можливо і моя вина, так як я не звертав на них увагу і залишив в лежаках.  Їх медова продуктивність, в 2015 вони також принесли меду більше за інших, стало для мене стимулом до придбання у Лешика Белецкого репродукційних маток , які вже прибули на пасіку  і зайняли свої місця у сімях. 

На сьогодні пасіка з карнікою налічує більше 70 сімей  та їх дочок. + павільйон 28 сімей і платформа 28 сімей. На наступний рік є з чим працювати.

Іван Михайлович
Початок планомірного вивчення карпатських бджіл
 

У 2016 році виповнюється 50 років з початку планомірного і системного вивчення карпатських бджіл у Закарпатті, головній в нашій державі області природного поширення карпатських бджіл.
Цікавість до цих бджіл виникає не випадково. Перші відомості щодо цінних якостей згаданих бджіл ми знаходимо в чеській літературі, А. Седлачек (1923 р.), І. Кітцбергер (1927 р.) наголошують, що місцеві гірські бджоли відзначаються цінними якостями. Сім'ї цих бджіл швидко розвиваються навесні і в травні досягають повної' сили І дають багато меду. Автори звертали увагу на нерійливість карпатських бджіл (при утриманні в сучасних вуликах достатнього об'єму),
Автор нарису «Пчеловодство Подкарпатской Руси» М. Гайні (1923 р.) писав: «Я хотів би звернути особливу увагу на той факт, що в Підкарпатській Русі (під такою назвою територія нинішньої Закарпатської області України входила в склад Чехословаччини) могло би приносити значний дохід роїння, про що до цього часу ніхто, найімовірніше, і не думав. Через те, що бджіл тут розводять головним чином в солом'яних кошах (сапетки), внутрішні розміри яких порівняно з сучасними вуликами досить малі, бджоли повинні постійно роїтися. Якщо в таких кошах добре перезимують сильні сім'ї з достатніми кормовими запасами, то за більш-менш доброї весни можна бути впевненими в тому, що уже в квітні будуть рої. Місцева темна чистокровна бджола піде на продаж в Чехію і за кордон, і за неї будуть добре платити».
Перші уривчасті повідомлення щодо екстер'єрних та біологічних особливостей місцевих бджіл Закарпаття наводить Ф. І. Майор (1954р.)
У 1961-1962 роках співробітник Української дослідної станції бджільництва І. К, Давиденко відвідав Закарпатську область з метою відшукати можливості для раннього виведення бджолиних маток, вивчення гірських бджіл, медозбірних умов.
А. В, Містергазе (1963 р.) відзначав, що місцеві карпатські бджоли відзначаються нерійливістю, мають довжину хоботка 6,5 мм та кубітальний індекс 42,3% (2,35).
Всі згадані дослідження відбувались епізодично, не мали планового характеру, екстер'єрні ознаки вивчали на незначній кількості бджіл. Однак, цікавість до карпатських бджіл зростала, і на початку травня 1966 року завідувач кафедри бджільництва Московської сільськогосподарської академії ім. К, А, Тімірязєва, доктор біологічних наук, професор Г А. Аветисян, повертаючись з Румуни, де він був на засіданні Ради Апімондії (міжнародна федерація пасічницьких об'єднань), зробив зупинку в Закарпатті» де і відбулося його перше знайомство з карпатськими бджолами на пасіці обласного бджолорозплідника.
Вчений був зачарований миролюбністю місцевих бджіл, їх інтенсивним весняним розвитком, надзвичайною завзятістю в пошуках джерел медозбору, а тривалість їх льотної діяльності в тихі теплі дні з 5.30 ранку і до 22.00 вечора настільки вразила його, що він вигукнув: «Та це ж золота бджола!».
Скоро після від'їзду вченого на обласний бджолорозплідник, очолюваний В. ГК Пилипенком, прибуває І. К. Давиденко, на той нас вже аспірант кафедри бджільництва. З того часу і бере початок багаторічне співробітництво пасічників Закарпаття та цілої когорти науковців кафедри бджільництва. Роботи виконували за домовленістю з Управлінням бджільництва МСГ України.
За результатами продуктивності бджолосімей розплідника 1965 року, характером зимівлі за 1965-1966 роки І.А. Мерцин та В. П Пилипенко виділили 5 найбільш продуктивних сімей розплідника, які були запропоновані І. К. Давиденку для вивчення і які дали початок першим 5 лініям карпатських бджіл: 41» 48, 78, 88, 104,
Кращою з них виявилася сім'я №78, яка стійко передавала цінні якості не лише своїм донькам, а і внучкам.
Згадана пасіка розплідника була організована з бджолиних сімей, завезених з високогірного Рахівського району, відділеного від румунських Карпат долиною річки Тиси.
Паралельно з вивченням бджіл Рахівського району співробітник кафедри бджільництва В. О. Губін з 1965 року вивчав бджіл іншого гірського масиву Закарпаття, Міжгірського, де він разом з місцевим пасічником 1.1. Юриком 1966 року Б с. Вучковому організував гірську пасіку розплідника, яка дала початок широко відомій 77-й лінії карпатських бджіл. Сама родоначальниця була взята з ще більш високогірної приватної пасіки, розташованої біля підніжжя полонини Тяпеш. За словами власника невеликої пасіки, бджоли у нього велись уже ЗО років (на 1966 р.)> їх він одержав від батька, в якого бджоли жили 50 років, а батько одержав бджіл від діда. За весь цей час бджіл ні від кого не купували, не приносили. Саме не приносили, оскільки до хатинки господаря можна дістатися тільки пішохідними стежками.
У 1968 році В. О. Губін відправляє партію маток карпатських бджіл лінії 77 в Кемеровську область, де вони за медовою продуктивністю та зимостійкістю переважали всіх інших завезених бджіл і не поступалися місцевим, одночасно дивуючи пасічників миро любством.
В. О, Губін був одним з організаторів масової репродукції карпатських бджіл у напівпустелях Узбекистану.
Позитивні результати з використання карпатських бджіл дали професору Г, А. Аветисяну підставу для продовження робіт з вивчення карпатських бджіл в Закарпатті, а також їх всебічного використання в різних регіонах колишнього СРСР.
Тому 1969 року на обласний бджолорозплідник для подальшого вивчення морфобіологічних та господарська корисних ознак карпатських бджіл прибуває аспірант кафедри бджільництва А, В. Морозов, 1972 року приїжджає працювати аспірант В, Д, Хижа, який першим запропонував створити в Закарпатті матеріально обладнану виробничу базу для масової репродукції карпатських бджіл на їх батьківщині, а також створити суцільний масив чистопородних відселекціонованих кафедрою бджільництва ліній карпатських бджіл як на громадських пасіках, так і на пасіках пасічників-любителів, І перші кроки в цьому напрямку були зроблені В. Д. Хижею за участі старшого міжнародного зоотехніка з бджільництва, одного з представників відомої династії пасічників Закарпаття І. І. Мєрцина.
З 1975 року селекцією карпатських бджіл безпосередньо на пасіках Закарпаття починає займатися В, А. Гайдар, але це вже тема іншої доповіді.

матеріал взято з відкритого інтернет ресурсу http://carpatka.ru/publ/pochatok_planomirnogo_vivchennja_karpatskikh_bdzhil/1-1-0-15

Іван Михайлович

КАРНІКА 2016

Завершуючи сезон 2016 року , закінчую набір матеріалу для селекції. 

Хочу поінформувати читачів про те,  який матеріал карніки  одержано і свої враження..

Перші поступлення  зимовалих маток Carnica-Singer ZB 639   від Краутера. Ми одержали зимувалих маток  24 квітня  і виявилося ,що матки не 639 а 622 . Згодом надійшли також 639. В червні визначилися , від якої матки можна виводити дочок. Дві родоначальниці  були  однакові і одна  поїхала до В.Поліщука (№18) і №40 залишилася у мене. Від них одержано дочок ,що облетілися на карпатському трутні Подолянки. Також трохи маток були штучно запліднені від трутнів різних штаммів карніки. Дочки природнього спаровування показали себе відмінно. Лагідна бджола, розплід щільний, гніздо тримає в порядку і саме головне , мед збирають весь сезон. Мед є на кожному стільничку потрохи  і в надставках.

Сінгери 639 . Приїхали трохи пізніше. Мало чим відрізняються від 622. Дочок від них вивів не багато. Трохи розіслав пасічникам на пробу , кілька сімей з дочками від 639 залишив на точку з карнікою. Поспостерігаємо.  Були також придбані матки штамму Сінгер від колеги Краутера (ті що зимувалі, по 45 евро) . з 6 маток дві залишу, інші не підходять для селекційної роботи.

далі буде.... по всіх матках  що є в наявності .

Іван Михайлович

Вичитуючи матеріали по селекції, звернув увагу на корисний матеріал від мого колеги Артема Майстерчука.

Вирішив зберегти у себе, щоб була "під рукою".  Деякі аспекти, бачення Артема, варто підказати очільникам галузі в МінАПК.

Селекція …

Селекція завжди розпочинається з підбору сімей, що мають потрібні ознаки, які шукає селекціонер . Але ціль селекції не тільки в пошуку найкращих , а найперше тих сімей, які передадуть свої ознаки нащадкам. Якщо відібрати найкращу рекордистку , але вона не буде передавати свої якості нащадкам, то і змісту в розведенні від неї наступних поколінь не буде. Селекція ставить своєю ціллю пошук і розмноження тих бджіл які мають рекордні показники  і передають їх нащадкам. Потрібно чітко розуміти, що товарна цінність сім’ї це не теж саме що і племінна цінність.  Наприклад, помісі Карпатки з СГК , мають високі показники по медпродуктивності, миролюбству, нерійливості і так далі, в той же час Ф2 має різке розщеплення і втрату цих показників. Тобто сім’ї Ф1 мають високу господарську цінність, і в той же час, не мають цінності племінної. Визначення племінної цінності за допомогою методів які надають точні об’єктивні оцінки, систематизація їх і є роботою селекціонера , яка зветься відбір. Відбір можливий за двома напрямками, за зовнішніми ознаками – фенотипом, і за родинними зв’язками – генотипом .      

Фенотип — сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку. Будь-яка спостережувана характеристика чи риса організму: як-то його морфологія, розвиток, біохімічні та фізіологічні властивості чи поведінка. Фенотипи формуються під дією генотипу, опосередкованого низкою факторів довкілля та можливими взаємодіями між ними двома. Усі клінічно визначувані ознаки індивіда: зріст, вага тіла, колір очей, форма волосся, група крові, тощо — є фенотипними. Фенотип можна визначити як пристосування генетичної інформації до факторів середовища      Генотип — сукупність генів даного організму. На відміну від поняття генофонд, генотип характеризує особину, а не вид. Подібне поняття геном позначає сукупність генів, що містяться в гаплоїдному (одинарному) наборі хромосом даного організму. Разом з факторами зовнішнього середовища геном визначає фенотип організму.                                            Для відбору по фенотипу , потрібно мати данні про зовнішні прояви ознак по яких проводиться відбір . Ця робота потребує ведення записів по кожній сім’ї на пасіці . В той же час потрібно пам’ятати, що відбір проводиться між сім’ями які мають схожі стартові позиції тобто мають маток одноліток, приблизно рівні стартові умови весною, по кормові , бджолі, і так далі. З сім’ями які мають відмінності від інших по пасіці, можливий тільки попередній відбір по екстер’єру .                                                                                                                    Для відбору по генотипу , потрібно мати данні не тільки по материнській , а і по батьківській лінії. Данні про батьківську сторону можуть бути отриманні тільки при контрольованому спарюванні, як штучне осіменіння (ШО) , або 100% контрольовані злучні пункти . Для відбору використовують метод порівняння генетично однорідних сімей . Створюються сім’ї з матками, які є сестрами і спарені з генетично однорідним трутнем. Стартові умови для сімей створюють однакові, сім’я з маткою, яка покаже найкращий результат по групі сестер і буде тією маткою, яка найбільш вірогідно поліпшить показники і передасть їх нащадкам.

До прикладу коротко розповім як відбувається оцінка племінної цінності в німецькій селекції за якими ознаками ,і критеріями.

В Німеччині маткам, які отримують статус племінної присвоюються класи . Ця процедура називається кёрунг (Korung), дослівно «коронація» матки. Підтвердженням проходження маткою Korung є спеціальний документ Кёршайн (Korschein). За результатами Korung матці можуть бути присвоєнні такі класи.

Клас «А» - матка визнається придатною для отримання нащадків (дочок) без обмежень . Також її дочки можуть використовуватись  для отримання трутнів для ШО і виставлення їх сімей на ізольовані злучні пункти, якщо кожна із характеристик матки вища за 100% .

Клас «В» - матка придатна тільки для виведення дочок, якщо середнє арифметичне всіх тестованих характеристик більше 100%.

Клас «Р» - матка може використовуватись для виведення дочок в плані експерименту , матководу заборонено продавати дочок таких маток .

Клас «Av» - матка може отримати такий клас якщо при її випробуваннях тестувались дві ознаки (зазвичай одна). Показник індексу ознаки вароа(Varroa Index) повинен обов’язково бути вище 100 %. При цьому з 4 інших ознак по яких ведеться відбір, дві повинні бути також не менше 100%, а дві не менше 95%.

Як же проводиться сама процедура Korung ? По суті це перевірка матки яка показала високі показники під час тесту, на чистопородність . Бо тільки чистопородні матки з консолідованими ознаками будуть передавати свої показники нащадкам. При використанні ШО і 100% ізольованих злучних пунктів це швидше формальність , але в той же час ще один ступінь захисту від випадкового схрещування. Для підтвердження належності до породи висилаються по 50 робочих бджіл і трутнів від матки яка претендує на  Korung.

Для коронації матки повинні бути виконанні слідуючі вимоги:

1. Підтверджене походження. Повинні бути повністю відомі родоводи , як мінімум двох попередніх поколінь . Ці матки – мати претендентки і бабуся. Повинні також бути короновані.

2. Матка претендентка повинна показати результати в сестринській групі тесту вищі за середні по групі.

3. Успіхи сестер не менше ніж 5 сімей із тієї ж групи аналогів.

            Потрібно відзначити що в німецькій схемі селекції для проходження маткою Korung і надання їй класу, непотрібні тести по її дочках . Але в той же час, якщо виявиться що її дочки по проведенню тесту над ними покажуть результати гірші від очікуваних, то можливе «розвінчання» (так званий  Abkorung). Таких випадків досить мало, а тому їх попередження за рахунок перевірки матки претендентки на класність , по дочках, не є виправданим через затратність цієї процедури.

            Для того щоб зрозуміти які ж успіхи в процесі відбору повинні показати сім’ї з матками, які тестуються ознайомимося з принципами відбору. Основні цілі які ставить перед собою німецька селекція це покращення таких характеристик:

1. Медпродуктивність (Honig) – висока і рівномірна
2. Миролюбство (Sanfmut) – миролюбиві і дуже миролюбиві
3. Спокійне сидіння на рамках (Wabensitz) - міцно, спокійно
4. Зимостійкість (Winterfestigkeit) - гарна, середня
5. Весняний розвиток (Fruhjahrsentwiklung) – дуже швидкий, швидкий
6. Сила сім’ї  (Volksstarke) – дуже сильна, сильна
7. Схильність до роїння (Schwarmneigung) - немає, легко контрольована 
8. Висока стійкість до захворювань і паразитів

Після отримання з ізольованих злучних пунктів або станцій ШО плідних маток , матковод утворює із маток - сестер групи сімей для тесту. Окремо треба відмітити матки вільного спарювання тестуванню не підлягають. Кожна така група повинна бути не менше ніж із 6 сестер . Групи із маток – сестер можуть бути тестовані і на декількох точках. На одному точку тестуються не менше 12 сімей, чим більша група тим більш достовірний результат можна отримати. Вплив на сім`ї що тестуються повинен бути однаковий, тобто однакові вулики, якщо підгодовуємо, то всіх одночасно і так далі. Також  існує такий механізм який захищає всю систему від упередженого тестування. Полягає він в тому, що частину дочок – сестер із групи тесту передають на тестування іншому тестеру. При цьому сам матковод не знає кому віддає і від кого отримує взамін маток для тестування.

Матки повинні бути підсадженні в сім`ї не пізніше 1 серпня , для того щоб сім`я встигла змінити бджолу в зиму . В протилежному випадку бджоли від старої матки можуть вплинути на зимівлю і весняний розвиток , а це означало б недостовірний тест. Матці перед підсадкою підрізають крило на 1/3 ліве якщо матка природного обльоту і праве якщо матка ШО.

Існує три способи для створення сімей для тестування:

1.      Штучний рій . Вага від 1.5 кг (червень) і 2 кг (кінець червня) Садять на відбудовану суш і вощину , дають підкормку. Матку підсаджують в кліточці через канді , перший контроль прийому через 9 днів.

2.      Відводок на печатному розплоді. Рекомендується 3 рамки печатного розплоду в червні і 5 рамок в кінці червня. Розплоду повинно бути рівна кількість.

3.      Підсадка в існуючу сім`ю шляхом заміни старої матки.

Перевірки сімей відбуваються від 6 раз і більше. Перша відбувається під кінець зимівлі (лютий-березень) Оцінюється сила сім`ї в вуличках.  Друга під час проведення весняної ревізії, сила сім`ї кількість розплоду. Далі на протязі сезону кожні 3 тижні (мінімум 5 перевірок) . Перевіряється такі якості як миролюбність, спокійне сидіння на рамках, схильність до роїння, розвиток сім`ї.

Оцінка медпродуктивності.

 Проводиться так: при відборі корпусів з медом помічаються від якої сім`ї вони відібранні , а під час відкачки зважуються до відкачування і після , різниця – товарний мед. Також враховується мед в гнізді в останньому в році підрахунку по сім`ї . При цьому відмічають весняний взяток (до 15 червня) і літній (до 10 серпня). Все що пізніше це пізній взяток. Також мед можна не відкачувати декілька раз , а один раз в кінці сезону , але тоді потрібно зважувати вулик до початку і під кінець взятків. Після останнього зважування в сезоні , розраховують середню кількість принесеного меду на сім`ю . Відношення середнього значення в групі до значення сім`ї по меду вимірюється в відсотках і є показником сім`ї по відношенню до своїх сестер. Коли данні заносяться в систему www.beebreed.eu то вона перераховує результати враховуючи генетичних родичів в попередніх поколіннях, тому данні в системі дещо відрізняються від польових тестів.
Так само, як і медпродуктивність, рахуються і % оцінки інших (якісних) селекційних ознак.
Оцінка миролюбності і
спокійного сидіння на стільниках.
Відзначу, що медпродуктивність є єдиною кількісною оцінкою і, мабуть, самою об'єктивною. Тоді як, миролюбність, а також спокійне сидіння на стільниках, навпаки, є найбільш суб'єктивними. Треба зауважити, що дві ці ознаки багато в чому взаємозалежні. Так, якщо бджоли при огляді щільно сидять на рамках, не метушаться, то з великою ймовірністю така сім'я буде миролюбною. Крім медпродуктивності, всі інші ознаки (якісні) оцінюються в пунктах від 1 до 4.

Отже,
Оцінку «4» (дуже миролюбні) отримують сім'ї, з якими можна працювати без рукавичок, без димаря і без лицьової сітки.
«3» - миролюбні сім'ї, при огляді яких злітають тільки окремі бджоли, потрібно небагато диму (рукавички і маска - не потрібні). При цьому, допускаються одиничні вжалення.
«2» - нервові сім'ї, які можна відкривати тільки, серйозно використовуючи димар. Бджоли злітають і кружляють навколо бджоляра, іноді жалять.
«1» - отримують сім'ї, з якими можна працювати тільки в повному спорядженні з постійним застосуванням диму. Бджоли постійно атакують.
Можливі, також оцінки з кроком 0,5 - наприклад, 2,5; 3,5 і т.д. Остаточна оцінка виводиться як середнє арифметичне за результатами не менше 5 спостережень. Рекомендується оцінювати сім'ї, як можна критичніше. Для більшої об'єктивності - відразу групою бджолярів. При цьому, оцінки рекомендується робити при будь-якій погоді - навіть у дощ і перед грозою. Аргумент: саме в несприятливу погоду бджоли показують своє справжнє обличчя.
Таким чином, оцінка миролюбності – в % розраховується як відношення середньої оцінки даної сім'ї в балах до середнього значення всіх протестованих сімей.

Спокійне сидіння на рамках оцінюється схожим чином
«4» (сидять міцно) - отримують сім'ї, бджоли яких при огляді сидять на рамках «як хутро» При цьому, допускається зліт окремих бджіл.
«3» (спокійні) - можуть пересуватися по рамці, але не залишають розплід.
«2» (метушливі) - збігають в кути рамок.
«1» (перетікають) - збігають з рамок, повисають бородами на брусках.
Відзначимо, що поведінка бджіл багато в чому залежить від інтенсивності використання диму.

Оцінка зимостійкості.
Визначається з використанням так званого індексу «виходу із зимівлі». За одиницю виміру приймається сила бджіл «у вуличках». При цьому, абсолютна сила сім'ї не вимірюється, увага приділяється порівнянню «до» і «після».
Оцінку «4» отримують сім'ї, у яких перезимувало 90% і більше. Тобто підмор, склав 10%. Наприклад, сім'я пішла в зиму на 10 вуличках, вийшла - на 9.
«3» - якщо із зими виходить 70-90% бджіл. Тобто з 10 вуличок залишається 7-9 вуличок.
«2» - вихід складає всього 30-70%. Тобто гине практично половина сім
ї.
«1» - виживає лише 30% від бджоли, яка йшла в зиму.
Оцінка весняного розвитку.
Можна використовувати один з двох критеріїв: кількість зайнятих бджолою рамок або постановка магазину під мед.
У першому випадку, в момент, коли перша сім'я на стенді готова до постановки магазину, фіксується кількість рамок у всіх сім'ях. Припустимо (приклад умовний), найсильніша займає 18 рамок а сама слабка - 10. Тоді цей діапазон (18-10 = 8) ділимо на 4. Отримуємо інтервал, рівний 2.
Оцінку «4» (дуже швидко) отримують сім'ї, які займають 16-18 рам.
«3» (швидко) - 14-16 рам.
«2» (нормально) - 12-14 рам.
«1» (повільно) - 10-12 рам.
 Якщо за відправну точку приймаються час постановки магазину під мед, то допустимо найшвидша сім'я «запросила» магазин 15 квітня, а сама слабка - аж 15 травня (тобто, через місяць). Знову ж ділимо діапазон на 4, отримуємо інтервал, рівний умовно 7 днях (один тиждень).
Оцінку «4» отримають всі сім'ї, яким поставили магазин з 15 по 22 квітня
«3» - 23-30 квітня
«2» - 1-8 травня
«1» - 8-15 травня
Оцінка сили сім'ї.
Рекомендується проводити після закінчення «перевірочного» року, перед загодівлею в зиму. Шкала оцінювання формується все за тим же принципом. Припустимо (приклад умовний), найсильніша сім'я займає 16 рам, а найслабша - 8 рам.
Тоді оцінка «4» (дуже сильна) - якщо сім'я займає 14-16 рам
«3» (сильна) - 12-14 рам
«2» (нормальна) - 10-12 рам
«1» (слабка) - 8-10 рам.
 
Оцінка схильності до роїння.
За результатами спостереження за сім'ями на протязі всього перевірочного року (особливо «ройової пори») оцінюється сама несприятлива, з точки зору роїння, картина. Для контролю досить піднімати корпус, контролюючи наявність мисочок внизу рамок
Оцінку «4» отримують сім'ї, у яких ройовий стан відсутній. Максимум - спостерігалися нечисленні мисочки, але навіть не засіяні.
«3» - ройовий стан легко керований, численні мисочки, але тільки поодинокі яйця і личинки. Бажання роїтись  проходить після розширення.
«2» - ройовий стан важко керований. Численні маточники, закладаються повторно. Повернення в нормальний стан тільки при сильному взяткові.
«1» - Роїння дуже сильне, взяток не допомагає, необхідність формування проти ройового відводка. Така оцінка ставиться також сім'ям які відроїлись.

Оцінка симптомів хвороб.

Під час кожного огляду тестер повинен звертати увагу на наявність хвороб і фіксувати їх. Якщо хвороб немає, то в відповідному розділі вуликової карти ставиться "0".
Якщо виявлений аскосфероз - 1
Нозематоз - 2
Мішечкуватий розплід - 3
Європейський гнилець - 4
Американський гнилець - 5
Ознаки відразу декількох хвороб - 6
Матки з сімей, де хоча б раз були зафіксовані ознаки якої-небудь хвороби, виключаються з групи тесту.

Особливо відмічу, що обов’язковою умовою в цій схемі селекції є контролювання обох батьків. Без контролю за спарюванням отримати і зберегти стабільні результати в селекції неможливо, на мою думку на даний час це пріоритетна ціль для Українського бджільництва в плані племінної роботи з Українською степовою і Карпатською породою. Без стовідсотково ізольованих облітників, або станцій ШО , (і продуманої роботи з ними) неможливо мати конкурентно-спроможній продукт (племінні матки) . Адже ми рухаємось в напрямку Європейського союзу, а отже, в недалекому часі нашій племінній справі доведеться в повну міру конкурувати за право присутності на ринку з європейською селекцією. Поки ще є час, потрібно розробити положення і внести зміни до закону щодо переліку суб’єктів племінної справи , прописавши станції ШО і ізолюванні облітники (як суб’єкти племінної справи), створити методики що до роботи на них.

На даний час маємо 3 суб’єкти племінної справи найменший з них це племінна пасіка і вимоги що до неї далекі від того що потрібно станції ШО і ізольованому облітнику. Наприклад  вимоги в наявності 200 бджолосімей і 800 маткомість для племпасіки ,які більше підходять для репродуктора, а не селекціонера , облітника чи станції ШО. В Українській племінній справі все зведено в одне і репродукція маток першого покоління і селекція і контроль за трутнем і так далі, займається один суб’єкт . Що є зовсім неправильно , виходить про все і ні про що. Уявіть себе на місці селекціонера який має таку пасіку і таку кількість маткомість , і запитайте себе, в нього  буде час на якісне тестування сімей і відбір ? А контроль трутня ? Тут взагалі біда , його просто немає. Для якісної роботи потрібно рознести різні функції по вузькоспеціалізованих і як результат більш професійних конкретно в своєму питанні суб’єктів племінної справи. Перш за все репродуктори повинні займатись репродукцією маток першого покоління для товарних пасік, виводячи маток від атестованих племінних маток , які спарювались на ізольованому облітнику чи за допомогою ШО, протестовані і мають визначену племінну цінність.  Цих племінних маток повинні давати селекціонери , які не повинні мати пасік в 200 з + сімей , а мати невеликі групи тесту в межах 10 сімей в групі. Для тестування цього досить. Маючи 5 груп по 10 сімей, тестер може спокійно і якісно обійти таку кількість +(невелику кількість транспортних нуклеусів для доставки на ізольовані облітники чи станції ШО своїх маток). В свою чергу селекціонер чи тестер, маток для груп тесту, спарює виключно на ізольованих облітниках на племінному трутні , чи користується послугами станції ШО. Ізольований облітник займається виключно племінним трутнем , його якістю і достатньою кількістю , веде облік отриманих на обліт маток , і засвідчує обліт матки на облітнику. Станція ШО має в наявності групи трутневих сімей виховательок різних ліній і використовує їх для осіменіння надісланих маток , засвідчує це. Різниця між станцією ШО і облітником в тому що облітник повинен мати ізоляцію в просторі , а станція ШО ні , крім того станція має можливість використовувати більше ліній (чи порід) трутня одночасно в той час як ізольований облітник тільки одну лінію (породу). В підсумку кожен повинен займатись однією справою , а не всіма одразу.

“Ніхто не може двом господарям служити: бо одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можна служити Богові й мамоні” (Мф.6,24).

 Неможливо одночасно бути і селекціонером і репродуктором товарних маток і займатись контролем трутня , до того ще і мед з іншими продуктами бджільництва продавати .

Шануймося !